Як нам виграти або не програти війну? - частини перша і третя

Згідно з опитуванням КМІС, більше 80% українців вірять, що Україна переможе у війні з росією, і тільки 3% вважають, що переможе росія. Чудово! Але черг в військкомати (ТЦК) немає.

Припустимо навпаки - черги є, військо повністю укомплектоване, є навіть постійний резерв для планових ротацій і демобілізації тих, кому за пʼятдесят, і хто воював більше трьох років. Що тоді?.. Ми виграємо війну?..

Що взагалі означає - виграти війну?.. Повернути окуповані території, Крим, вийти на кордони 1991 року, чи взяти москву?.. Окей, нам це вдалося - ми повернули свої території. Чи закінчиться війна?.. Ні.

росія проведе мобілізацію і виставить проти нас вдвічі, втричі більшу армію, почне наступати з півночі, і, можливо, знову з Білорусі, і, можливо, застосує тактичну ядерну зброю.

Дехто вважає, що війна закінчиться після «обовʼязкового» і «неминучого» розпаду росії. Це, безумовно, приємний для нас варіант, проте фантастичний - окрім завжди бунтівних республік північного Кавказу, поки що не помітно ніяких рухів від москви. До того ж, Захід, Європа, Штати страшенно бояться дезінтеграції росії через побоювання втрати контролю над чисельною ядерною зброєю і її виробництвом.

Розраховувати на революцію в росії теж не варто. путін міцно тримає владу, і навіть якщо він раптом помре, на його місце прийде новий цар, можливо, не такий людожер, але точно не той, хто зупинить війну з Україною, тому що зараз існує певний консенсус між елітою і підданими імперії стосовно «українського питання» і місця росіі в новому світі.

Війну на виснаження ми не виграємо, навіть якщо Захід подвоїть допомогу. Тут проста арифметика: якщо росія запускає по Україні кожен місяць - умовно - 100 балістичних ракет, 100 крилатих ракет і 10 тисяч ударних дронів, то ми повинні виробляти і запускати в 3-4 рази більше ракет і дронів по обʼєктах на території ворога, з урахуванням території, чисельності і щільності населення, щоб зрівнятися в масштабах руйнувань. І ще нам потрібно кидати свої КАБи в таких саме кількостях, як це робить ворог, щоб так само руйнувати прифронтову інфраструктуру, або всерйоз зайнятися протидією носіям КАБів.

Поки в нас немає в достатній кількості ні балістичних ракет (400 штук на місяць), ні крилатих ракет (400), ні ударних дронів (40 тисяч), ні великої кількості КАБів і немає протидії КАБам, війна на виснаження приведе до суттєвої руйнації України, коли росія буде почуватися ще тільки на чверть зруйнованої.

Можна або вести війну «вічно», за умови постійної західної допомоги - до повного руйнування України і критичного скорочення людського потенціалу (виробники зброї за цей час стануть мультимільярдерами). Вести війну, намагаючись дочекатися маловірогідного розпаду росії, смерті путіна, міфічної «змови еліт», падіння метеорита на москву, військової допомоги дружніх інопланетян тощо.

Або погоджуватися на умови путіна - віддати ще території без бою, відмовитися від повного суверенітету і очікувати нової війни до повної втрати незалежності.

Або примусити путіна до миру на безумовно компромісних, але більш підходящих для нас умовах, показати російській еліті і мешканцям імперії, що воювати з нами небезпечно.

Як це зробити?.. Треба розуміти логіку дій ворога, його цілі на даному етапі війни, його больові точки, щоб прийняти правильні рішення.

P.S. Мені дорікають, що я не оптиміст, що відбираю у людей віру в перемогу. Так, я не популіст. Нагадую слова Черчилля, з якими він звернувся до нації під час війни: «Я не обіцяю вам нічого, крім поту, крові і сліз!..» Нація зрозуміла, згуртувалася і перемогла. Це і є справжній оптимізм, побудований на реалізмі.

(Це перша частина моєї великої статті, яку ніхто не береться публікувати. Друга - там, де йшлося про фортецю Бахмут, про Великий контрнаступ, походи на Бєлгород і Курську операцію - видалена цензурою. Не на часі…)

Отже, які цілі має наш ворог, які завдання він вирішує зараз і які в нього слабкі місця?..

Куди потрібно бити, щоб не втратити Україну в нескінченій війні на виснаження, «до переможного кінця», за яку так ратують наші нові збройові олігархи, прагнучи засвоїти до копійки всі 60 млрд західної фінансової допомоги на виробництво озброєння.

Головне, що треба памʼятати: ціль у росії одна - поглинання України, демонтаж української державності, асиміляція української нації. А ось завдання на різних етапах різні.

Після невдалого бліцкригу на початку війни, ворог відкотився за кордон в Київській, Чернігівській, Сумській областях, зробивши правильний висновок, що він їх не втримає. Частково нам вдалося вибити ворога з Харківщини і Херсонщини. Ворог сконцентрував свої зусилля на захваті Луганщини і Донеччини, як критично важливих для завершення першого етапу так званої СВО.

путін планував завершити СВО (не війну) окупацією Донбасу ще наприкінці 2024 - на початку 2025, і так, можливо, сталося б, якби напередодні, ще за часів Байдена, Конгрес США не заблокував військову допомогу Україні на пів року, а потім Трамп не переклав фінансовий тягар військової підтримки України на союзників.

У союзників запасів традиційних видів озброєння було не багато, та й в Штатах вони були майже вичерпані, але були гроші, і тоді вирішили давати гроші напряму Україні на виробництво (і купівлю) зброї.

Так зʼявилася так звана «данська модель», до якої потім долучилися інші країни. Так зʼявився, до речі, «Файєрпоінт», коли нікому раніше невідомій компанії одразу дали 320 млн доларів данських платників податків на початку 2024 року.

Фінансування союзниками виробництва зброї привело до різкого зростання обсягів виробництва дронів в Україні. А яку ще зброю ми можемо виробляти масово?.. Ну, хіба що броньовики на західних автомобільних шасі з використанням західної броні та браковані мінометні міни. З дронами куди простіше: не потрібно дороге обладнання, не потрібні великі заводи, висококваліфіковані робітники - все збирається з китайських комплектуючих навіть «домогосподарками на кухні».

Насичення фронту ударними фпв-дронами, дронами-бомберами, розвідниками, створення спеціалізованих дронових підрозділів і СБС радикально змінило характер війни - традиційні види озброєння відійшли на другий план, деякі просто зникли з поля бою, характер війни змінився, і це зламало плани путіна по завершенню СВО - війна стала затяжною, високотехнологічною, а розвиток далекобійних дронів, масове виробництво і застосування таких дронів зробило війну війною на виснаження.

Згодом еволюція засобів протиповітряної оборони - в нас дронів-перехоплювачів, у ворога - малих протидронових ЗРК («Панцир-СМД-Е») привела до появи реактивних дронів з більшою швидкістю, що ускладнює їх перехват дронами-перехоплювачами, і до збільшення виробництва балістичних ракет у ворога.

Крилаті ракети поступово втрачали за роки війни свою ефективність і повністю програли балістичним ракетам по критерію «вартість/можливість подолання ППО» і по вартості перехвату - збити крилату ракету або дрон можна достатньо дешевими і доступними засобами ППО, а ось для збиття балістики потрібні дефіцитні протиракети, вартість яких в кілька разів вища за саму балістику.

Підсумок третьої частини: війна радикально змінилася і продовжує змінюватися. Змінився характер і спосіб підтримки союзниками України, що привело до зміни сьогоденних задач війни у противника (ціль не змінилася), і цілей війни у нашого військово-політичного керівництва.

Ніхто зараз не шукає миру.

путіну вигідне затягування війни до повного виснаження України, руйнування економіки, зростання незадоволення серед населення, послаблення державності і потрапляння України, вже як території, в залежність від москви.

Нашій правлячій еліті війна вигідна як інструмент збереження влади і спосіб заробляння небачених досі статків. Тому ми і чуємо від деяких наших відомих «зброярів», тісно повʼязаних з владою, що війна закінчиться «тільки під стінами кремля», «повним демонтажем росії» тощо - тож, ніколи.

Прикро, коли на хід, характер, задачі і цілі війни впливають брудна політика і великі гроші. У таких умовах і виграти війну неможливо і програти не можна, бо втратимо Україну.

Кінець третьої частини.

Юрій Касьянов, facebook.com

Фото зі сторінки ФБ Юрія Касьянова