Як Олицька громада покращує тендерні закупівлі
27-07-2026 22:36
Кілька років тому в Олицькій громаді обговорювали закупівлю яєць через ціну, яка суттєво перевищувала ринкову. Можливо, це через свіжі в пам’яті армійські яйця по 17 гривень за штуку. А, можливо, і через загальну недовіру до тендерів в Україні. Цікаво, що подібні історії є не лише в Олиці, а практично в кожній громаді. Українці чутливо реагують на будь-які зловживання на тендерах, і тому влада, яка справді хоче бути відкритою та прозорою, мусить приділяти цій темі особливу увагу.
Трішки більше року тому антикорупційні активісти ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» запропонували Олицькій владі покращити тендери. Керівництво громади погодилося. Разом розробили та розпорядженням голови затвердили Політику закупівель Олицької селищної ради. Це такий документ, який деталізує Закон, використовуючи позитивний досвід різних громад, дає рекомендації, що варто робити на тендерах, а що ні, аби кошти людей витрачалися максимально ефективно. Через рік активісти проаналізували виконання написаного.
Про те, чи залишилися рекомендації лише на папері, а чи справді враховані в роботі – читайте нижче.
Більшість закупівель в Олицькій громаді здійснюють два замовники – власне сама міська рада та відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму. Саме їхня діяльність стала предметом аналізу.
Експерти відзначають, що більшість закупівель проводяться без явних порушень законодавства. Протягом звітного періоду закупівлі громади не стали об’єктом моніторингів Державної аудиторської служби, а також не оскаржувалися учасниками. Це опосередковано свідчить про відсутність очевидних «маячків», тобто ризиків, які могли б привернути увагу контролюючих органів.
Втім, автори звіту щодо виконання Політики закупівель наголошують: Політика закупівель створювалася не для того, щоб просто дублювати законодавство. Її завдання – встановити для громади більш високі стандарти управління бюджетними коштами.
Саме тому під час аналізу експерти оцінювали не лише законність закупівель, а й те, наскільки вони відповідають принципам відкритості, конкуренції та ефективності.
Прямі договори: законно, але чи завжди доцільно?
Переважна більшість закупівель громади здійснювалася без тендерів (використання електронної системи закупівель), тобто шляхом укладення прямих договорів із подальшим оприлюдненням звіту в Prozorro.
Сам по собі такий спосіб закупівлі не є порушенням. Закон дозволяє його використовувати для закупівель, вартість яких не перевищує встановлені пороги.
Однак, Політика закупівель Олицької громади передбачає більш амбітний підхід. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 90 відсотків від законодавчого порогу, замовникам рекомендується проводити конкурентні процедури навіть тоді, коли закон цього прямо не вимагає. Такий підхід дозволяє залучити більше потенційних постачальників і збільшує шанси отримати економію бюджетних коштів.
Саме в цьому контексті експерти звернули увагу на закупівлю, наприклад, дизельного палива, здійснену за прямим договором на суму майже 93 тисячі гривень. Формально, замовник діяв у межах закону, однак така практика не відповідає принципам, закладеним у Політиці закупівель.
Автори звіту підкреслюють, що застосування конкурентних процедур навіть у таких випадках сприяло б розвитку конкуренції та підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.
Прозорість починається з документів
Одним із ключових висновків звіту щодо виконання Політики закупівель стала необхідність підвищення відкритості інформації про закупівлі.
Експерти зазначають, що під час укладення прямих договорів замовники нерідко обмежуються мінімальним обсягом інформації, який вимагає законодавство. Формально, цього достатньо, однак для громадського контролю таких відомостей часто замало.
Як приклад, у звіті наведено закупівлю, у якій предмет визначений лише як «комп’ютерне обладнання» у кількості п’яти одиниць. Із документів неможливо встановити, що саме придбано – комп’ютери, ноутбуки, принтери чи іншу техніку.
Читати ще: Більше ніж тендери: як Цуманська громада перетворює закупівлі на інструмент довіри
Через це громадськість не може оцінити, чи відповідає ціна ринковим умовам, чи були закуплені саме необхідні товари та наскільки ефективно використані бюджетні кошти.
На думку експертів, проблему можна вирішити досить просто – оприлюднювати разом зі звітами договори та специфікації. Така практика вже використовується багатьма замовниками і не потребує додаткових фінансових витрат, натомість, значно підвищує рівень відкритості закупівель.
Закупівлі, які привернули увагу
Окремо у звіті проаналізовано кілька закупівель ремонту автобуса, проведених відділом освіти.
Спочатку було укладено договір на суму трохи більше 30 тисяч гривень. Згодом в один день було оприлюднено ще два договори – майже на 46 та 57 тисяч гривень. Загалом вартість ремонту перевищила 130 тисяч гривень.
Експерти не роблять висновку про наявність порушення. Навпаки, у звіті зазначено, що ремонт міг бути пов’язаний із нагальною потребою.
Водночас, вони звертають увагу на іншу проблему – відсутність документів, які пояснювали б причини саме такого способу закупівлі.
Без відповідного обґрунтування сторонньому спостерігачеві складно зрозуміти логіку прийнятих рішень. Саме тому автори звіту рекомендують замовникам документально підтверджувати обставини, які стали підставою для укладення прямих договорів у подібних випадках.
Конкурентні закупівлі також використовуються
Попри значну кількість прямих договорів, громада використовує й конкурентні процедури.
Міська рада закуповувала через відкриті торги та запити ціни пропозицій електроенергію й паливно-мастильні матеріали. Відділ освіти проводив конкурентні закупівлі продуктів харчування, мультимедійного обладнання, котлів та інших товарів.
У звіті зазначено, що більшість конкурентних закупівель здійснювалася через запит ціни пропозицій. Такий механізм дозволяє швидше проводити закупівлі та забезпечує конкуренцію між постачальниками.
Політика закупівель: що вже виконано, а що ще ні
Окремий розділ звіту присвячено оцінці виконання заходів, передбачених самою Політикою закупівель.
Слід зазначити, що частина заходів вже реалізована.
Уповноважені особи пройшли навчання з підвищення кваліфікації. Перед окремими закупівлями проводяться ринкові консультації з потенційними постачальниками. Забезпечується контроль за виконанням договорів, а також ведеться претензійно-позовна робота у випадках порушення постачальниками своїх зобов’язань.
Водночас окремі організаційні рішення поки що не прийняті.
Експерти рекомендують затвердити порядок визначення очікуваної вартості закупівель, розробити примірні форми договорів, ухвалити положення про уповноважену особу із закріпленням обов’язку дотримуватися Політики закупівель, а також забезпечити системне оприлюднення договорів і специфікацій під час закупівель без використання електронної системи.
Ще одна рекомендація стосується виконання вимог постанови Кабінету Міністрів № 710 «Про ефективне використання державних коштів».
На офіційному сайті громади вже функціонує окремий розділ, де публікуються плани закупівель. Разом із тим експерти рекомендують також оприлюднювати обґрунтування очікуваної вартості, бюджетних призначень та технічних характеристик предметів закупівлі, як цього вимагає вищезгадана постанова.
Перший рік – радше старт, ніж фініш
Підсумовуючи результати аналізу, експерти зазначають, що Політика закупівель уже стала важливим інструментом удосконалення закупівельної діяльності Олицької громади.
За рік її дії вдалося реалізувати низку передбачених заходів, а сама закупівельна діяльність загалом відповідає вимогам законодавства. Водночас, окремі елементи системи ще потребують доопрацювання.
Насамперед ідеться про завершення впровадження внутрішніх нормативних документів, більш широке використання конкурентних процедур у випадках, коли це доцільно, та підвищення рівня відкритості інформації про закупівлі.
Адже прозорість у сфері закупівель вимірюється не лише відсутністю порушень. Не менш важливо, щоб кожен мешканець громади мав можливість зрозуміти, на що саме витрачаються бюджетні кошти, чому обрано саме такого постачальника та яким чином ухвалювалися відповідні рішення.
Саме на це, зрештою, і спрямована Політика закупівель, яку Олицька громада почала впроваджувати рік тому. І хоча перші результати вже є, повне досягнення її цілей залежатиме від того, наскільки послідовно всі передбачені документом механізми працюватимуть у повсякденній практиці замовників.
Загальний висновок: виконання Політики в Олицькій громаді є стримано позитивним: закупівельна діяльність організована без критичних зауважень, однак окремі інструменти, покликані зробити закупівлі більш прозорими та конкурентними, поки що впроваджені лише частково. Є над чим працювати.
Сергій ІВАНЧУК
Матеріал підготовлено в рамках проекту РЦСП «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.
Трішки більше року тому антикорупційні активісти ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» запропонували Олицькій владі покращити тендери. Керівництво громади погодилося. Разом розробили та розпорядженням голови затвердили Політику закупівель Олицької селищної ради. Це такий документ, який деталізує Закон, використовуючи позитивний досвід різних громад, дає рекомендації, що варто робити на тендерах, а що ні, аби кошти людей витрачалися максимально ефективно. Через рік активісти проаналізували виконання написаного.
Про те, чи залишилися рекомендації лише на папері, а чи справді враховані в роботі – читайте нижче.
Більшість закупівель в Олицькій громаді здійснюють два замовники – власне сама міська рада та відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму. Саме їхня діяльність стала предметом аналізу.
Експерти відзначають, що більшість закупівель проводяться без явних порушень законодавства. Протягом звітного періоду закупівлі громади не стали об’єктом моніторингів Державної аудиторської служби, а також не оскаржувалися учасниками. Це опосередковано свідчить про відсутність очевидних «маячків», тобто ризиків, які могли б привернути увагу контролюючих органів.
Втім, автори звіту щодо виконання Політики закупівель наголошують: Політика закупівель створювалася не для того, щоб просто дублювати законодавство. Її завдання – встановити для громади більш високі стандарти управління бюджетними коштами.
Саме тому під час аналізу експерти оцінювали не лише законність закупівель, а й те, наскільки вони відповідають принципам відкритості, конкуренції та ефективності.
Прямі договори: законно, але чи завжди доцільно?
Переважна більшість закупівель громади здійснювалася без тендерів (використання електронної системи закупівель), тобто шляхом укладення прямих договорів із подальшим оприлюдненням звіту в Prozorro.
Сам по собі такий спосіб закупівлі не є порушенням. Закон дозволяє його використовувати для закупівель, вартість яких не перевищує встановлені пороги.
Однак, Політика закупівель Олицької громади передбачає більш амбітний підхід. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 90 відсотків від законодавчого порогу, замовникам рекомендується проводити конкурентні процедури навіть тоді, коли закон цього прямо не вимагає. Такий підхід дозволяє залучити більше потенційних постачальників і збільшує шанси отримати економію бюджетних коштів.
Саме в цьому контексті експерти звернули увагу на закупівлю, наприклад, дизельного палива, здійснену за прямим договором на суму майже 93 тисячі гривень. Формально, замовник діяв у межах закону, однак така практика не відповідає принципам, закладеним у Політиці закупівель.
Автори звіту підкреслюють, що застосування конкурентних процедур навіть у таких випадках сприяло б розвитку конкуренції та підвищенню ефективності використання бюджетних коштів.
Прозорість починається з документів
Одним із ключових висновків звіту щодо виконання Політики закупівель стала необхідність підвищення відкритості інформації про закупівлі.
Експерти зазначають, що під час укладення прямих договорів замовники нерідко обмежуються мінімальним обсягом інформації, який вимагає законодавство. Формально, цього достатньо, однак для громадського контролю таких відомостей часто замало.
Як приклад, у звіті наведено закупівлю, у якій предмет визначений лише як «комп’ютерне обладнання» у кількості п’яти одиниць. Із документів неможливо встановити, що саме придбано – комп’ютери, ноутбуки, принтери чи іншу техніку.
Читати ще: Більше ніж тендери: як Цуманська громада перетворює закупівлі на інструмент довіри
Через це громадськість не може оцінити, чи відповідає ціна ринковим умовам, чи були закуплені саме необхідні товари та наскільки ефективно використані бюджетні кошти.
На думку експертів, проблему можна вирішити досить просто – оприлюднювати разом зі звітами договори та специфікації. Така практика вже використовується багатьма замовниками і не потребує додаткових фінансових витрат, натомість, значно підвищує рівень відкритості закупівель.
Закупівлі, які привернули увагу
Окремо у звіті проаналізовано кілька закупівель ремонту автобуса, проведених відділом освіти.
Спочатку було укладено договір на суму трохи більше 30 тисяч гривень. Згодом в один день було оприлюднено ще два договори – майже на 46 та 57 тисяч гривень. Загалом вартість ремонту перевищила 130 тисяч гривень.
Експерти не роблять висновку про наявність порушення. Навпаки, у звіті зазначено, що ремонт міг бути пов’язаний із нагальною потребою.
Водночас, вони звертають увагу на іншу проблему – відсутність документів, які пояснювали б причини саме такого способу закупівлі.
Без відповідного обґрунтування сторонньому спостерігачеві складно зрозуміти логіку прийнятих рішень. Саме тому автори звіту рекомендують замовникам документально підтверджувати обставини, які стали підставою для укладення прямих договорів у подібних випадках.
Конкурентні закупівлі також використовуються
Попри значну кількість прямих договорів, громада використовує й конкурентні процедури.
Міська рада закуповувала через відкриті торги та запити ціни пропозицій електроенергію й паливно-мастильні матеріали. Відділ освіти проводив конкурентні закупівлі продуктів харчування, мультимедійного обладнання, котлів та інших товарів.
У звіті зазначено, що більшість конкурентних закупівель здійснювалася через запит ціни пропозицій. Такий механізм дозволяє швидше проводити закупівлі та забезпечує конкуренцію між постачальниками.
Політика закупівель: що вже виконано, а що ще ні
Окремий розділ звіту присвячено оцінці виконання заходів, передбачених самою Політикою закупівель.
Слід зазначити, що частина заходів вже реалізована.
Уповноважені особи пройшли навчання з підвищення кваліфікації. Перед окремими закупівлями проводяться ринкові консультації з потенційними постачальниками. Забезпечується контроль за виконанням договорів, а також ведеться претензійно-позовна робота у випадках порушення постачальниками своїх зобов’язань.
Водночас окремі організаційні рішення поки що не прийняті.
Експерти рекомендують затвердити порядок визначення очікуваної вартості закупівель, розробити примірні форми договорів, ухвалити положення про уповноважену особу із закріпленням обов’язку дотримуватися Політики закупівель, а також забезпечити системне оприлюднення договорів і специфікацій під час закупівель без використання електронної системи.
Ще одна рекомендація стосується виконання вимог постанови Кабінету Міністрів № 710 «Про ефективне використання державних коштів».
На офіційному сайті громади вже функціонує окремий розділ, де публікуються плани закупівель. Разом із тим експерти рекомендують також оприлюднювати обґрунтування очікуваної вартості, бюджетних призначень та технічних характеристик предметів закупівлі, як цього вимагає вищезгадана постанова.
Перший рік – радше старт, ніж фініш
Підсумовуючи результати аналізу, експерти зазначають, що Політика закупівель уже стала важливим інструментом удосконалення закупівельної діяльності Олицької громади.
За рік її дії вдалося реалізувати низку передбачених заходів, а сама закупівельна діяльність загалом відповідає вимогам законодавства. Водночас, окремі елементи системи ще потребують доопрацювання.
Насамперед ідеться про завершення впровадження внутрішніх нормативних документів, більш широке використання конкурентних процедур у випадках, коли це доцільно, та підвищення рівня відкритості інформації про закупівлі.
Адже прозорість у сфері закупівель вимірюється не лише відсутністю порушень. Не менш важливо, щоб кожен мешканець громади мав можливість зрозуміти, на що саме витрачаються бюджетні кошти, чому обрано саме такого постачальника та яким чином ухвалювалися відповідні рішення.
Саме на це, зрештою, і спрямована Політика закупівель, яку Олицька громада почала впроваджувати рік тому. І хоча перші результати вже є, повне досягнення її цілей залежатиме від того, наскільки послідовно всі передбачені документом механізми працюватимуть у повсякденній практиці замовників.
Загальний висновок: виконання Політики в Олицькій громаді є стримано позитивним: закупівельна діяльність організована без критичних зауважень, однак окремі інструменти, покликані зробити закупівлі більш прозорими та конкурентними, поки що впроваджені лише частково. Є над чим працювати.
Сергій ІВАНЧУК
Матеріал підготовлено в рамках проекту РЦСП «Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики», за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.
Источник:
Волинські Новини