Як військовослужбовцям правильно оскаржувати накази та бездіяльність командування — поширені помилки та поради

У Національній асоціації адвокатів України нагадали про ключові процесуальні правила, які необхідно враховувати військовослужбовцям під час оскарження наказів, бездіяльності командування та інших рішень. Навіть за наявності підстав для звернення до суду пропуск строку, неправильне визначення відповідача, відсутність доказів або очікування відповіді на рапорт можуть істотно ускладнити захист порушених прав. При цьому подання позову саме по собі не звільняє військовослужбовця від виконання наказу до остаточного вирішення спору судом.

Серед найпоширеніших причин звернень військовослужбовців до суду є нерозгляд рапортів, затримка направлення на лікування або повторну військово-лікарську комісію, ненадання відпусток, спори щодо переведення, грошового забезпечення, а також оформлення документів про поранення чи захворювання.

Чи потрібно подавати рапорт перед зверненням до суду

У НААУ звертають увагу, що попереднє звернення з рапортом або скаргою до старшого командира не є обов’язковою умовою для судового оскарження. Військовослужбовець може одразу звернутися до окружного адміністративного суду.

Водночас необхідно дотримуватися місячного строку звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Очікування відповіді на рапорт не зупиняє перебігу цього строку. Разом із тим попереднє досудове звернення може бути враховане судом під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Якщо строк звернення пропущено, до позову потрібно додати заяву про його поновлення із зазначенням поважних причин. За відсутності такого клопотання або якщо суд визнає наведені причини неповажними, позов можуть залишити без розгляду навіть після відкриття провадження.

При цьому сам факт запровадження воєнного стану без пояснення, як саме він перешкодив конкретному військовослужбовцю своєчасно звернутися до суду, не є автоматичною підставою для поновлення строку.

Чи зупиняє подання позову виконання наказу

У НААУ наголошують, що подання позову саме по собі не призводить до припинення дії наказу командира.

У таких спорах не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу чи розпорядження командира, особливо в умовах воєнного стану або бойової обстановки.

Тому навіть якщо військовослужбовець оскаржує наказ про повернення до військової частини, він зобов’язаний виконати його та приступити до виконання службових обов’язків до ухвалення рішення судом.

Який спосіб захисту обрати

Спосіб судового захисту залежить від характеру порушення.

Зокрема:

• індивідуальний наказ можна просити визнати протиправним і скасувати;
• у разі нерозгляду рапорту — вимагати визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання розглянути звернення;
• якщо під час службового розслідування були допущені процесуальні порушення, суд перевіряє законність дій командування.

Якщо вирішення питання належить до дискреційних повноважень командира, суд не підміняє його рішення власним, але може зобов’язати розглянути звернення військовослужбовця з урахуванням правової оцінки, викладеної у судовому рішенні.

Як правильно визначити відповідача

Однією з найпоширеніших помилок є неправильне визначення відповідача.

Якщо спір стосується індивідуального наказу, відмови або нерозгляду рапорту, позовні вимоги слід заявляти до командира як посадової особи.

Натомість у спорах щодо грошового забезпечення, допомоги, компенсацій, кадрових питань або соціальних гарантій відповідачем має бути військова частина як юридична особа публічного права.

Що говорить практика Верховного Суду

У НААУ також звернули увагу на практику Верховного Суду, відповідно до якої порушення порядку передання документів та інформації між військовими частинами не може покладатися на військовослужбовця.

Зокрема, у справі щодо виплати додаткової винагороди суд дійшов висновку, що кадрове забезпечення та внутрішній документообіг є обов’язком військової частини. Тому несвоєчасне передання документів не може бути підставою для позбавлення військовослужбовця належної виплати.

Які докази необхідно збирати

Для доведення бездіяльності командування важливо завчасно збирати та зберігати докази.

Насамперед це:

• рапорти;
• службове листування;
• інші письмові звернення;
• за потреби — показання свідків.

У НААУ наголошують, що доказову базу бажано сформувати ще до подання позову, оскільки процесуальні строки залишають небагато часу на підготовку справи.

Окремо зазначається, що відомості про рапорт, поданий через застосунок «Армія+», можуть використовуватися в суді як електронний доказ.

Разом із тим через випадки, коли статус звернення в застосунку тривалий час не оновлюється і військовослужбовець не розуміє, чи розглянуто документ, рекомендується паралельно подавати рапорт і в письмовій формі.

Коли суд може поновити строк звернення

Судова практика свідчить, що відсутність доступу до необхідних документів може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.

В одному зі спорів за результатами службового розслідування військовослужбовця притягнули до відповідальності та вирішили стягнути з нього близько 1 млн грн вартості військового майна.

Водночас військова частина не надала стороні захисту акт службового розслідування у межах місячного строку. Суд дійшов висновку, що без ознайомлення з цим документом сторона не могла визначити зміст позовних вимог, поновив строк звернення до суду, а згодом скасував наказ про проведення службового розслідування та наказ про притягнення військовослужбовця до відповідальності.

Поки тривали судові процеси, із грошового забезпечення військовослужбовця продовжували утримувати кошти. Суд задовольнив заяву про забезпечення позову та заборонив подальше стягнення до остаточного вирішення спору. Після завершення розгляду справи військова частина повернула вже утримані кошти.

Чому пропонують збільшити строк оскарження наказів

У НААУ також звернули увагу на необхідність збільшення строку оскарження наказів командирів щонайменше до трьох місяців.

Таку пропозицію пояснюють тим, що військовослужбовець може перебувати в районі бойових дій, тоді як отримання документів від військової частини та підготовка доказової бази займають значну частину нинішнього місячного строку. При цьому суди не в усіх випадках визнають відсутність доступу до документів або попереднє звернення зі скаргою достатньою підставою для поновлення строку.

Крім того, в НААУ наголошують на необхідності вдосконалення комунікації між військовослужбовцями та командуванням. Зокрема, йдеться про створення чітких механізмів отримання документів та інших доказів, адже їх відсутність може істотно ускладнити або навіть унеможливити ефективний судовий захист порушених прав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.