Як забезпечити оптимальні умови для отримання високого врожаю ріпаку

Високі врожаї ріпаку вирощують на родючих ґрунтах за оптимальних доз унесення удобрювальних продуктів. Ріпак формує потужну кореневу систему, проте негативно реагує на ущільнений ґрунт. Залежно від типу ґрунту рН має становити 6,2-7 (за легкого гранулометричного складу нижчий, на суглинкових – вищий за 6,5).

Про це у статті «Макроживлення для ріпаку» у журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.  

За рН ґрунтового розчину <5,5 урожай формується низький. За рН >6,5 знижується ураження ріпаку капустяною килою, проте рослини потерпають від браку мікроелементів. На створення 1 т насіння з відповідною кількістю соломи він використовує 50-60 кг N, 20-25 – Р2 О5 , 40-50 кг К2 О, що значно більше, ніж виносять пшениця, ячмінь чи інші культури.

Однак після збирання ріпаку на 1 га в ґрунті лишається 4-7 тонн післяжнивних і кореневих решток, що значно більше, ніж після зернових культур. Індекс його врожаю (відношення між масою насіння й поверхневою біологічною масою) становить усього 25-30%.

Ріпак добре реагує на післядію органічних добрив, унесених під попередник. Повну дозу фосфорних і калійних добрив найліпше вносити після збирання попередника під основний обробіток ґрунту. На ґрунтах із середнім рівнем забезпеченості рослин рухомими формами основних елементів живлення оптимальною дозою мінеральних добрив є N80-120 P60-90 K60-90 . Ефективність азотних добрив знижується за недостатнього внесення фосфорних і калійних добрив.

Нагадаємо, частка пересіяних площ озимого ріпаку становить приблизно 7%.