Яка роль калію в зимостійкості та врожайності озимого ріпаку

Засвоєння ріпаком калію набагато випереджає утворення сухої речовини в рослинах, яке відбувається переважно наступного року. У рослинних рештках попередника є 60-100 кг/га К2 О, якого зазвичай недостатньо для осіннього розвитку ріпаку, пише The Ukrainian Farmer.

Він стає доступним тільки після розкладання пожнивно-кореневих решток зернових культур. До зими ріпак поглинає майже стільки калію, як і азоту – 70-150 кг/га К2 О, що становить 30-60%загальної потреби, до того ж найбільше – в перші 1-1,5 місяця після сходів. Калій є складовою клітинного соку, сприяє зміцненню тканин, регулює водний баланс, що зменшує ризик дефіциту вологи.

Завдяки осмотичній дії підвищує морозо- та стресостійкість рослин. За достатнього забезпечення калієм рослина ліпше утворює кореневу систему, навесні швидше регенерує. Важливим у живленні є відношення К : N. Що більше ріпак однобічно удобрено азотом, то сильніше проявляються наслідки браку калію.

Калійні добрива сприяють синтезу й акумуляції вуглеводів у тканинах ріпаку, що підвищує їх стійкість до низьких температур у зимовий період. Під впливом вуглеводів також збільшується осмотичний тиск у клітинах його кореневої системи, а отже, ліпше засвоюється вода й елементи живлення.

Калій підвищує стійкість до вилягання, ураження хворобами, збільшує кількість насінин на рослині та масу 1000 насінин. Ріпак належить до рослин-калієфілів. Перші ознаки браку калію в ріпаку з’являються восени за посушливих умов – листки втрачають пружність, м’ясистість, стають в’ялими, пониклі.

Поверхня між жилками дещо висвітлена. За достатнього азотного живлення на краях старіших листків утворюється жовта облямівка. До середини листка вона може набувати червоно-коричневого забарвлення.

На молодих листках ознаки дефіциту калію не проявляються. Такі симптоми дефіциту калію можуть з’являтися зі стадії 4-х листків, а зазвичай тільки з 8-ми листків.

Нагадаємо, ріпак вибагливіший до фосфорного живлення, ніж зернові культури: як попередити дефіцит.