Які вимоги Єврокомісії не увійшли до закону про нові правила декларацій суддів
Нещодавно набрав чинності Закон 4905-IX, про удосконалення декларацій доброчесності судді та декларацій родинних зв’язків судді. Документ був одним із кроків у межах виконання зобов’язань України за програмою Ukraine Facility.
У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики розповіли, що під час підготовки законопроєкту тривали тривалі консультації з експертами Європейської комісії. Європейська сторона надала низку рекомендацій, частину з яких українські законодавці врахували, а щодо окремих пропозицій тривали додаткові обговорення.
Однією з рекомендацій Єврокомісії було запровадження можливості подання анонімних скарг на суддів.
У Комітеті пояснили, що це питання потребувало пошуку балансу між посиленням контролю за судовою владою та можливостями органів, які здійснюють перевірку суддів.
«Перевіркою таких звернень займається ВККС — орган, який безпосередньо відповідає за добір суддів. Сьогодні перед Комісією стоїть надзвичайно складне завдання — добрати майже 2,5 тисячі суддів. За наявності приблизно 4,5 тисячі діючих суддів необхідно призначити ще близько 2,5 тисячі», — зазначили у парламентському комітеті.
Відтак, вказали у Комітеті, важливо було зберегти баланс: з одного боку — не зменшити рівень підзвітності судової влади та залишити ефективні інструменти контролю, а з іншого — не поставити під загрозу спроможність ВККС виконувати своє головне завдання — заповнювати вакансії суддів.
У Верховній Раді наголосили, що потенційна загроза полягає у великій кількості скарг, які далеко не завжди є обґрунтованими.
Як приклад у Комітеті навели роботу Вищої ради правосуддя. Щороку до ВРП надходить близько 10 тисяч скарг, однак понад 90% із них не приймаються до розгляду через невідповідність вимогам або необґрунтованість. Водночас кожне звернення потребує опрацювання та використання ресурсів апарату органу.
Після консультацій із європейськими експертами вдалося знайти компромісне рішення.
Українська модель контролю за суддями є унікальною
У Комітеті також зазначили, що під час підготовки закону вивчався досвід інших держав.
За словами представників Комітету, у різних країнах існують окремі механізми підзвітності судової влади, однак українська модель має власну специфіку.
«Різні елементи підзвітності судової гілки влади існують у багатьох країнах. Вони реалізовані по-різному. Проте саме такого механізму, як в Україні, в інших європейських країнах немає», — зазначили у Верховній Раді.
Новий закон передбачає оптимізацію декларацій суддів: замість двох окремих документів — декларації доброчесності та декларації родинних зв’язків — запроваджується об’єднаний формат із оновленим змістом.
Зокрема, в Законі передбачені нові твердження щодо визнання територіальної цілісності України, поширення державного суверенітету України на всю її територію, а також неприпустимості співпраці з державою-агресором.
Як вказувала «Судово-юридична газета», звітність заповнюватиметься в електронній формі на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) щороку до 1 травня.
Вона складатиметься із чіткого переліку тверджень, де потрібно обрати «підтверджую» або «не підтверджую», та детальних відомостей про родичів.
ВККС отримує повноваження проводити перевірку на підставі інформації від будь-якої особи, що обґрунтовано свідчить про недостовірність даних.
Перевірка може бути розпочата не пізніше трьох років з дня подання декларації.
Якщо інформація про недостовірність підтверджується, матеріали передаються до органу дисциплінарного провадження (ВРП).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
