Японія посилить протидію іноземним розвідкам після публікації про «гніздо шпигунів РФ»
Про це повідомляє The Guardian, передає Укрінформ.
У розслідуванні, опублікованому в неділю New York Times, зазначається, що через «слабке законодавство щодо шпигунства» Москва використовує Японію як ключовий центр для збору розвідувальної інформації та закупівлі технологій подвійного призначення, необхідних для ведення війни проти України.
Головний речник уряду Японії Мінору Кіхара заявив, що в умовах стрімких змін безпекового середовища країна усвідомлює необхідність посилити протидію діяльності іноземних розвідок, зокрема спробам отримати критично важливу інформацію, яка становить загрозу національній безпеці.
Водночас він відмовився безпосередньо коментувати публікацію NYT, зазначивши, що Токіо має підійти до розв’язання цієї проблеми «ще більш рішуче».
Кіхара також нагадав, що цього року парламент Японії ухвалив закон, який відкриває шлях до створення нового національного органу для координації розвідувальної діяльності країни.
У публікації NYT наводяться оцінки українського уряду, згідно з якими 90% російських ракет і дронів містять японські компоненти. Видання також стверджує, що російськими операціями в Японії керував співробітник російської розвідки, який працював під прикриттям у токійському офісі державної авіакомпанії «Аерофлот».
Оскільки прямий експорт до Росії обмежений, мережі постачання використовують посередницькі компанії та треті країни, такі як В’єтнам, Узбекистан і Шрі-Ланка, для доправлення комплектуючих до Росії, зазначає NYT.
Також у статті йдеться, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році західні країни вислали сотні російських шпигунів. За інформацією NYT, багато з них переїхали до Японії, щоб скористатися розвиненою технологічною галуззю країни та прогалинами в законодавстві щодо протидії шпигунству, які частково є наслідком обмежень, запроваджених після Другої світової війни.
Як повідомляв Укрінформ, міністр торгівлі Японії Рьосей Акадзава заявив, що заборона Японії на експорт авіаційного палива до Росії поширюється на поставки через треті країни або перевантаження в морі.
Фото: Keizo Mori/UPI