«ЇЇ доля – сцена»: у Кропивницькому відкрилася виставка до 170 – річчя Марії Садовської-Барілотті

До 170-річчя від дня народження співачки та драматичної актриси, чиє ім’я увійшло в історію світового театру як Марія Садовська-Барілотті, науковцями Кропивницького літературно-меморіального музею Івана  Карпенка-Карого створена віртуальна виставка «Її доля ‒ сцена».

На основі матеріалів із фондів літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого: оригінальних та копійних фото, ескізу картини, спогадів С. Тобілевич «Мої стежки і зустрічі», П. Саксаганського «Думки про театр», «По шляху життя» оповідається про творчий шлях та епізоди особистого життя представниці роду Тобілевичів, одну з корифеїв українського театру. Жінка, яка не маючи професійної освіти, стала однією з перших і кращих виконавиць вокальних партій музично-драматичного репертуару другої половини ХІХ ст. 

На виставці розміщено кілька особливо цікавих експонатів. Приверне увагу оригінальне фото молодої Марії Тобілевич, зроблене на  початку 1880-х  років у Харкові, ймовірно, у період її повернення на сцену (з особистого архіву письменника-краєзнавця Миколи Смоленчука, подароване музею його вдовою Нінель Михайлівною Смоленчук). Можна побачити дві світлини доньки Садовської-Барілотті Олени Петляш. Своє місце займає ескіз картини художника Олександра Логвинюка «Брати Тобілевичі» (1989), що відтворює образи Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, які захоплено слухають спів сестри Марії. Представлено також барельєф медальєрного типу (роботи Віктора Френчка) та значок із зображенням Марії Тобілевич (Садовської-Барілотті) тощо.

Народилася Марія Карпівна Тобілевич (Садовська-Барілотті, за другим чоловіком – Петрова-Мова) 17 квітня 1855 року в с. Костувате Бобринецького повіту Херсонської губернії (зараз с. Кам’яно-Костувате Миколаївської області), була четвертою з шести дітей і однією з «корифеїв українського театру». У своїх спогадах її брат Панас Саксаганський писав: «Садовська-Барілотті була чудова співачка і артистка, її прозвали українським соловейком. Передати характер її співу неможливо: в ньому відбивавсь весь народ, його поезія, його почуття».

Після навчання у гімназії Марія працює вчителькою в народній школі і є постійною учасницею музично-драматичних вечорів у будинку на Знаменській, 13 (нині тут знаходиться літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого м. Кропивницького).  Разом з братами брала участь у виставах аматорського гуртка, яким керували Іван Тобілевич та Марко Кропивницький, де ставили п’єси російських та українських драматургів.

У 1875 році разом з братами Тобілевичами, М. Кропивницьким, П. Ніщинським на сцені Громадського зібрання в Єлисаветграді брала участь у першій постановці славнозвісних «Вечорниць» ‒ музичної картини до п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля». Деякий час грала в опереткових трупах, а з 1883 року – на запрошення Марка Лукича входить у першу українську професійну трупу.

У цей час відбувається розквіт її сценічної майстерності, Марія зіграла майже всі жіночі ролі, поєднуючи спів з драматичною акторською грою, її Наталка з «Наталки-Полтавки» у п’єсі І. Котляревського була неперевершена.

27 березня 1891 року Марії  Садовської-Барілотті не стало, вона померла на 36 році життя в Одесі, після свого бенефісу в ролі Софії з п’єси Івана Карпенка-Карого «Безталанна». За короткий час сценічної діяльності – всього 12 років, Марія Тобілевич встигла здобути широку популярність і ввійшла в історію театру як видатна співачка і драматична актриса.

З виставкою можна ознайомитися за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/19Es2SQgFB/