Юлія Кіцула, Ярослава Кравченко, Максим Майстренко і Віталій Запорожець: співбесіди ВККС та Експертної ради до СОАС

Вища кваліфікаційна комісія суддів України разом з Експертною радою 5 жовтня 2026 року продовжила спеціальні спільні засідання в межах конкурсу на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду.

Як уже інформувала «Судово-юридична газета», Комісія відбирає суддів на 27 вакансій — 17 до СОАС і 10 до СААС. Спеціальні спільні засідання щодо кандидатів до СААС завершили 24 вересня: критеріям доброчесності та професійної компетентності тоді визнали відповідними шістьох осіб. Співбесіди до СОАС тривають.

Цього дня заслухали Юлію Кіцулу, Ярославу Кравченко, Максима Майстренка і Віталія Запорожця. Усі четверо претендують на посаду судді СОАС. Відводів і клопотань кандидати не заявляли. Юлія Кіцула взяла участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Співбесіда з кандидаткою Юлією Кіцулою

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Юлія Кіцула пояснила безоплатне проживання в квартирі друга родини, 56 000 доларів готівки на квартиру, втручання в суддівську діяльність і збіги в мотиваційному листі.

Одна з членкинь комісії розкрила інформацію, що викладала їй у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника: стосунки були лише «студент — викладач», після 2009 року не спілкувалися. Застережень не було.

Біографія та кваліфікація

Юлія Кіцула у 2009 році закінчила Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за спеціальністю «правознавство» і того ж року — Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ. У 2008–2009 роках була помічницею приватного нотаріуса Надвірнянського округу, у 2009–2020-му — помічницею судді апеляційного суду Івано-Франківської області, згодом Івано-Франківського апеляційного суду. Указом Президента від 11 серпня 2020 року призначена суддею Косівського районного суду, присягу склала 15 грудня. Результат іспиту — 327,51 бала. Суддею місцевого суду її призначили за результатами добору 2017 року. У конкурсі до апеляційних судів 2023-го до другого етапу не допустили: не вистачило стажу. У доборі 2024 року на переведення до іншого місцевого суду не набрала прохідного бала з тестування когнітивних здібностей.

Квартира в Косові

З 2021 року кандидатка безоплатно живе в трикімнатній квартирі близько 65 кв. м у Косові, яка належить другу родини. Кандидатку запитали, чому вона не платить оренду. Юлія Кіцула пояснила: дружать зі шкільних років, товаришують і батьки. Живе за письмовим договором позички на рік, який переукладають щороку. У Косові багатоквартирні будинки майже не будують, оренду знайти важко. Власник відмовився від договору оренди, бо не хотів його реєструвати і платити податки, тож запропонувала позичку, щоб легалізувати і задекларувати проживання. Комунальні платить сама: влітку близько 600 грн, узимку 3 400–4 000 грн з опаленням, інтернет — 400 грн на місяць, бере участь у поточному ремонті. Матеріальної вигоди, за її словами, не набуває.

На зауваження, що щорічна позичка замість оренди виглядає як уникнення від сплати податків, сказала, що порушення не бачить: стосунки побутові, власник їй не підпорядкований, право власності до неї не переходить. Водночас погодилася із зауваженням і зазначила, що оголошення про пошук оренди досі висить.

Некоректну дату права користування в деклараціях назвала технічною неточністю: поставила дату набуття власності власником, і вона перенеслася далі. На гарячій лінії НАЗК сказали, що оскільки помилка без грошового вираження, її треба виправити в наступних періодах.

Заощадження і квартира 2024 року

На кінець 2023 року Юлія Кіцула задекларувала 56 000 доларів готівкою. У 2024 році вона витратила ці кошти на квартиру вартістю близько 2 млн грн. Кандидатка пояснила: накопичувала лише із суддівської винагороди на одну картку, без закордонних поїздок, авто, пального і шин. Витрати — харчування і побут. Батьки й родичі на купівлю житла коштів не давали. Розрахунок був безготівковий: у день договору в нотаріуса внесла готівку через касу банку на рахунок продавця. Після купівлі й часткового ремонту заощадження вичерпалися, на 31 грудня 2024-го не перевищували 50 прожиткових мінімумів і не декларувалися. 2025-го накопичення відновила. Виправлені декларації за 2019, 2021, 2023 і 2025 роки пояснила описками: в одній банківські кошти вказала як готівку, в іншій помилково вказала 65 тисяч доларів замість 56.

Кандидатку запитали, чи брала вона участь у купівлі автомобіля матері. Юлія Кіцула пояснила, що машину придбали за особисті кошти матері, з допомогою близьких і за рахунок її банківського кредитного ліміту. Сама цим авто не користується: через контактні лінзи не відчуває габаритів. Посвідчення водія отримала лише через вісім місяців після покупки.

Втручання, мотиваційний лист і практика

Кандидатку запитали про втручання в суддівську діяльність і конфлікт з адвокатом. Юлія Кіцула розповіла про три звернення до Вищої ради правосуддя щодо втручання в її роботу.

Зокрема, виконувачка обов’язків керівника апарату без згоди судді видала наказ закріпити за нею заступника, брат якого був обвинуваченим у кримінальній справі в її провадженні. За ухвалами Кіцули двох адвокатів притягли до дисциплінарної відповідальності. Провадження, яке адвокат відкрив уже щодо неї, у липні 2026 року закрили за відсутністю складу кримінального правопорушення. Матеріали вона надала комісії.

Кандидатку запитали про два речення в мотиваційному листі, які збігаються з інтерв’ю судді Марценюк, але без посилання на джерело. На це звернула увагу ГО «Фундація DEJURE». Юлія Кіцула сказала, що лист складається з 15 речень і 335 слів, а ці два — мовні кліше про те, що суддя має мотивувати рішення, і про гостроту розуму. Закон про академічну доброчесність, за її словами, до листа не застосовується, бо це не наукова праця. Припускає, що тези лишилися в конспектах із занять у Школі суддів, де викладала згадана суддя.

Окремо зауважили, що на практичному завданні вона задовольнила позов, хоча позиція Верховного Суду виходить з відсутності порушеного права. Кандидатка назвала це імпульсивним рішенням: не помітила статті 25 кодексу про те, що державний реєстратор вносить запис без окремого письмового документа. Підтвердила, що без порушеного суб’єктивного права в позові слід відмовляти.

У заключному слові Юлія Кіцула подякувала за перевірку і просила визнати її відповідною критеріям.

Співбесіда з кандидаткою Ярославою Кравченко

Суддя Солом’янського районного суду міста Києва Ярослава Кравченко пояснила безвідсоткову позику на 1,8 млн грн, участь у доборі до ВККС через рік після призначення суддею, пошуки в ЄДРСР за прізвищем судді ВАКС і роботу в IDLO.

Біографія та кваліфікація

Ярослава Кравченко у 2008 році закінчила Кременчуцький державний політехнічний університет імені М. Остроградського (бакалавр права), 2009-го — Національний університет Державної податкової служби України за спеціальністю «правознавство». У 2006–2016 роках пройшла шлях від секретаря засідань до керівниці апарату Крюківського районного суду Кременчука. У 2016–2023-му працювала в НАБУ: начальниця відділу по роботі зі свідками та заявниками, керівниця управління по роботі з громадськістю. У 2023–2024-му — національна юридична експертка з реформи прокуратури в IDLO. Указом Президента від 8 травня 2024 року призначена суддею Солом’янського районного суду міста Києва. Результат іспиту — 341,6 бала.

Позика і житло

24 травня 2025 року вона отримала безвідсоткову позику від фізичної особи на 1 800 000 грн на п’ять років, до травня 2030-го. 10 вересня уклала договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за 4 468 102 грн. Кандидатку запитали про мету позики і де вона живе. Ярослава Кравченко пояснила, що позику брала на власне житло з можливістю розстрочення чи іпотеки. Зараз із неповнолітньою дитиною зареєстрована і живе в службовому житлі за ордером.

Мотивація, декларації і ЄДРСР

Кандидатку запитали, чи справді вона хоче здійснювати правосуддя, а не обіймати керівні посади. Десять років вона працювала в апараті суду, далі — в НАБУ, 2024 року її призначили суддею, а вже 2025-го вона подалася на добір до ВККС. У відповідь кандидатка сказала, що в системі судочинства з 19 років, Солом’янський суд обрала свідомо через навантаження. Добір до ВККС назвала перевіркою сил, пріоритетом — роботу зі справами. Запевнила, що в разі призначення до СОАС на інші конкурси до ВККС чи ВРП не подаватиметься.

Кандидатку запитали про помилки в деклараціях: в одному випадку вона вказала 1% частки замість 100%, в інших припустилася описок у датах. Ярослава Кравченко пояснила, що це технічні помилки, і пообіцяла декларувати уважніше.

У Солом’янському суді має кримінальну спеціалізацію, є слідчою суддею, розглядає адмінматеріали. Пошуків в ЄДРСР з адміністративного судочинства, крім ст. 130 КУпАП і суддівської винагороди, не було. Пояснила: реєстр використовує лише службово, практику Верховного Суду читала у відкритому доступі. За 2024–2026 роки розглянула 119 справ за ст. 130, у 10 закрила провадження за відсутністю складу, за спливом строків не закривала. Пошуки щодо винагороди — через позови колег. Численні пошуки за прізвищем судді ВАКС Дубаса пояснила клопотаннями адвокатів, які посилаються на практику тимчасового зняття чи зміни обов’язків підозрюваного: перевіряла тексти ухвал.

Постанови за ПДР стосувалися зупинки і стоянки, штрафи сплачувала на місці, не оскаржувала.

IDLO, навантаження і практика

Дохід від підприємництва 2024 року пояснила контрактом ФОП: вісім місяців до призначення суддею була національною експерткою IDLO, консалтинг у сфері права. У НАБУ управління громадськості лише попередньо опрацьовувало звернення, рішення щодо ЄРДР ухвалювали детективи. В IDLO готувала аналітику і пропозиції до законопроєктів, є авторкою Стратегії протидії катуванням у системах кримінальної юстиції, затвердженої Кабміном.

За 2026 рік отримала 1 154 справи, розглянула 1 066, близько 85%. Залишок — близько 100 адмінматеріалів і 100 кримінальних справ. Рішення й вироки пише поза робочим часом і у вихідні. Перехід до СОАС назвала свідомим кроком до публічно-правових спорів.

На практичному завданні про оскарження рішень щодо політпартії не дописала речення про порушені права і задовольнила позов, хоча на співбесіді казала, що права позивача не порушені. Ярослава Кравченко пояснила, що не встигла дописати висновок: забракло часу, а систему вимкнули. Підтвердила, що без порушеного суб’єктивного права в задоволенні позову слід відмовляти.

У заключному слові Ярослава Кравченко подякувала за співбесіду.

Співбесіда з кандидатом Максимом Майстренком

Проєктний менеджер організації водокористувачів «Чернігівська меліоративно-зрошувальна система» Максим Майстренко пояснив готівку 1,4 млн грн і 32 000 доларів, виїзди до США під час воєнного стану і як рахує стаж у сфері права.

Біографія та кваліфікація

Максим Майстренко у 2015 році закінчив Національну академію прокуратури України (магістр права). У 2016–2017 роках був юристом ТОВ «Імпульс», у 2018–2022-му викладав на кафедрі галузевих юридичних дисциплін Національного університету «Одеська юридична академія» (Черкаський осередок). З 2019-го — директор ТОВ СП «Господарочка» за сумісництвом на 0,125 ставки, у 2022–2025-му — юрист СТОВ «Нива». Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримав у травні 2021 року. З травня 2025-го — проєктний менеджер організації водокористувачів «Чернігівська меліоративно-зрошувальна система». Результат іспиту — 326,22 бала. У доборі до місцевого загального суду від 11 грудня 2024 року практичне завдання склав.

Заощадження і робота

На кінець 2025 року задекларував 1 400 000 грн і 32 000 доларів готівкою, а також близько 400 000 грн і 12 000 доларів на рахунках. Це майже дорівнює чистому доходу за 2016–2025 роки, близько 4,4 млн грн. Максим Майстренко пояснив, що відкладав зарплату юриста й адвоката: власного цінного майна немає, тож зароблене лишав у заощадженнях.

Адвокатську діяльність з 2021 року, за його словами, вів переважно як супровід СТОВ «Нива» і представництво перед органами місцевого самоврядування, рай- і облдержадміністраціями, податковими та природоохоронними органами. У «Господарочці» на чверті ставки директора підприємство обробляє землю і вирощує продукцію.

Виїзди, стаж і земля родичів

Двічі під час воєнного стану виїжджав за кордон на тривалий строк — у листопаді 2024-го і в червні 2026-го, хоча заброньований як працівник «Ниви». Сказав, що це службові відрядження до США за програмою реформи меліорації та створення організацій водокористувачів, на запрошення Chemonics. Кордон перетинав як заброньована особа за наказами про відрядження.

Викладання у 2018–2022 роках без наукового ступеня пояснив тим, що тоді для посади викладача вистачало диплома магістра. Запросили ділитися практикою після співбесід.

На запитання, як рахував стаж для конкурсу, якщо адвокатське свідоцтво лише з травня 2021-го, а ступеня немає, відповів: загальний стаж у сфері права — понад 10 років, від посади юриста 2016-го і роботи в публічно-правових відносинах.

Безоплатну приватизацію ділянок батьком і сестрою назвав реалізацією права на землю для особистого селянського господарства. Батько займається вантажними перевезеннями.

У заключному слові Максим Майстренко подякував за перевірку.

Співбесіда з кандидатом Віталієм Запорожцем

Завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Секретаріату Конституційного Суду України Віталій Запорожець пояснив зростання заощаджень у 2017–2018 роках, користування квартирою дядька в Києві, трирічну перерву в роботі і повернення понад 200 конституційних скарг.

Біографія та кваліфікація

Віталій Запорожець у 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». У 2011–2012 роках був головним спеціалістом Кагарлицького районного управління юстиції, у 2012–2014-му — заступником начальника управління Головного управління юстиції в Київській області. З 2017 року працює у Секретаріаті Конституційного Суду: спершу заступник керівника управління документального забезпечення і попередньої перевірки конституційних скарг, з 2019-го — завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг. Результат іспиту — 339,94 бала.

Заощадження

Кандидата запитали, чому 2017 року він показав значні заощадження при невеликих попередніх доходах, а 2018-го при чистому доході 264 567 грн і витратах 69 000 грн заощадження зросли на 230 000 грн — більше за розрахунковий залишок. Віталій Запорожець пояснив, що до 2018-го жив із батьками в Кагарлику і ділив побутові витрати. У 2016-му сума не перевищувала поріг декларування, близько 50 прожиткових мінімумів, тож у декларації за 2017-й показав накопичене за попередні роки. Розрахунок витрат за 2018-й назвав орієнтовним. Того року отримав від близьких близько 40 000 грн допомоги і подарунків. Від кожного окремо сума не перевищувала п’яти прожиткових мінімумів, тому окремо не декларував, але включив до готівки.

Йому зауважили, що 40 000 грн за 2018 рік за антикорупційним законодавством підлягали декларуванню.

Квартира дядька, перерва і скарги

Кандидата запитали, на яких умовах він користується квартирою дядька на вулиці Освіти в Києві і чому щодня доїжджає з Кагарлика — близько 80 км в один бік. Віталій Запорожець пояснив, що дядько, суддя Конституційного Суду у відставці, дозволяв йому періодично і тимчасово жити в цій квартирі, поки він був у столиці. Постійно кандидат проживав у Кагарлику з батьками і доїжджав на роботу автомобілем або громадським транспортом. Користування квартирою відображав у деклараціях доброчесності за 2020–2025 роки.

Дохід від Вищої школи адвокатури пояснив разовою авторською винагородою за відеокурс про конституційну скаргу. Договори, угоди й акти надав.

Кандидата запитали, чим пояснити трирічну перерву між звільненням з органів юстиції у 2014 році і виходом на роботу до Секретаріату Конституційного Суду у 2017-му. Віталій Запорожець сказав, що шукав роботу, але дістав побутову травму — розрив передньої хрестоподібної зв’язки лівого коліна. Лікування, операція і реабілітація зайняли тривалий час. Після відновлення він пройшов конкурс і його прийняли до Секретаріату.

Кандидата запитали про скаргу ТОВ «Укрпресінфо»: Секретаріат Конституційного Суду повернув понад 200 конституційних скарг із формальних підстав. Віталій Запорожець пояснив, що Секретаріат перевіряє, чи скарга відповідає Закону «Про Конституційний Суд України», зокрема чи є електронний підпис і належно засвідчені копії судових рішень. Повернення, за його словами, не закриває шлях до суду: недоліки можна усунути і звернутися повторно.

У заключному слові Віталій Запорожець подякував за перевірку.

Результати засідання

ВККС та Експертна рада оголосили перерву в розгляді кожного з питань. Рішень щодо відповідності Юлії Кіцули, Ярослави Кравченко, Максима Майстренка і Віталія Запорожця критеріям доброчесності та професійної компетентності на засіданні 5 жовтня не оголошували.

Співбесіди з кандидатами до Спеціалізованого окружного адміністративного суду тривають. «Судово-юридична газета» стежитиме за їхнім продовженням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.