З фронту повернувся з підірваним здоров'ям: у Славуті попрощалися із Захисником Дмитром Яцкевичем

Мирне життя та робота в рідному місті

Дмитро Яцкевич народився 21 червня 1972 року. Хоча його місцем народження є Петропавловськ-Камчатський, справжнім домом для нього стала Славута, куди родина переїхала ще в його дитинстві. Тут він закінчив місцеву гімназію № 5, а згодом здобув вищу освіту в Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне).

У мирному житті славутчани знали Дмитра як надзвичайно доброзичливу, чуйну та позитивну людину. Тривалий час він працював барменом, а пізніше — на автозаправній станції. Земляки згадують його як людину з рідкісним даром дарувати тепло, яка завжди була готова вислухати та підтримати.

Бойовий шлях та фатальні наслідки війни

Коли країна опинилася в небезпеці, чоловік не залишився осторонь. У 2023 році Дмитра призвали до лав Збройних Сил України.

Військовий чесно та мужньо виконував свій обов'язок, пройшовши крізь важкі бойові дії на Запорізькому напрямку.

Фронтові дороги, постійна напруга та надлюдські навантаження серйозно підірвали здоров'я Захисника.

6 листопада 2024 року через стан здоров'я його перевели для подальшого проходження служби до військової частини на території Шепетівського району.

На новому місці Дмитро продовжував сумлінно нести службу у званні солдата, проте його серце не витримало колосальної ваги пережитого на війні. 4 липня 2026 року в місці дислокації підрозділу військовослужбовець раптово помер внаслідок серцевої недостатності.

«Він відійшов у вічність на місці своєї служби, віддавши всі свої сили, здоров'я і власне життя заради майбутнього України. До останнього подиху він тримав свій внутрішній фронт. Світлий образ, людяність і доброта Дмитра Йосиповича назавжди залишаться в пам'яті громади. Вічна шана Герою!» — висловлюють співчуття рідним та близьким у виконавчому комітеті Славутської міської ради.