За сексуальні домагання у Нацполіції — дисциплінарне покарання: що пропонує уряд
У Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт № 15545, який пропонує внести зміни до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Метою документа є нормативне врегулювання питань запобігання дискримінації за ознакою статі та сексуальним домаганням безпосередньо на робочих місцях у системі правоохоронних органів.
Розробка цього законопроєкту стала ще одним кроком у реалізації державної політики, спрямованої на утвердження рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у секторі безпеки. Документ, розроблений Національною поліцією України, та має імплементувати стандарти європейського права у внутрішнє життя правоохоронних органів, усуваючи будь-які передумови для проявів гендерної нерівності чи зневажливого ставлення під час виконання службових обов’язків.
Законопроєкт 15545 розробили в межах запланованої реформи правоохоронного сектору та виконання державних зобов’язань у сфері прав людини. Його поява пов’язана не лише з необхідністю змінити окремі норми законодавства, а й із виконанням стратегічних документів, затверджених державою.
Зокрема, розробку законопроєкту передбачають Національна стратегія у сфері прав людини, затверджена Указом Президента від 24 березня 2021 року №119/2021, а також План дій з її реалізації на 2021–2023 роки.
Окремо законопроєкт пов’язаний із Комплексним стратегічним планом реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. У ньому відповідні зміни передбачені заходом 6.4.3 завдання 6.4.
Водночас положення проєкту стосуються виконання Україною зобов’язань у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема у сфері соціальної політики та захисту прав людини.
Нові обов’язки поліцейського: заборона дискримінації
Перша зміна стосується статті 1 Дисциплінарного статуту, яка визначає основу службової дисципліни.
Законопроєкт пропонує доповнити частину третю статті 1 пунктом 7-1. Згідно з ним, службова дисципліна зобов’язує поліцейського: «не допускати дискримінації, зокрема за ознакою статі, чи сексуальних домагань».
Введення цієї норми безпосередньо в Дисциплінарний статут переводить обов’язок дотримання гендерної рівності та недопущення домагань із загальних етичних декларацій у конкретне дисциплінарне зобов’язання. Відтепер будь-який прояв дискримінації за ознакою статі чи факт сексуального домагання на робочому місці автоматично кваліфікуватиметься як порушення службової дисципліни, що тягне за собою застосування передбачених законом дисциплінарних стягнень.
Роль керівника: рівні права як стандарт
Зміни стосуються і обов’язків керівного складу поліції, зафіксованих у статті 3 Дисциплінарного статуту. Керівник несе персональну відповідальність за стан дисципліни серед підлеглих. З метою забезпечення цього дотримання, стаття 3 доповнюється новим пунктом 2-1.
Керівника зобов’язують організовувати службову діяльність із неухильним дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Ця норма покладає на керівника обов’язок не просто реагувати на порушення, а превентивно вибудовувати робочі процеси таким чином, щоб забезпечити баланс та рівні можливості для самореалізації, кар’єрного зростання, розподілу навантаження та оцінки результатів праці без жодного гендерного упередження. Керівник має стати гарантом того, що стать працівника не може бути перешкодою під час проходження служби.
Нові правила службових розслідувань
Мабуть, найбільш дискусійною та водночас практичною зміною є порядок проведення службових розслідувань у випадках гендерно-чутливих правопорушень. Законопроєкт пропонує внести зміни до частини другої статті 15 Дисциплінарного статуту, яка регулює порядок формування дисциплінарних комісій.
Проєкт закону доповнює статтю новим абзацом такого змісту: «службове розслідування, пов’язане із дискримінацією за ознакою статі та сексуальним домаганням, проводиться дисциплінарною комісією, до складу якої призначаються по можливості представники обох статей у рівному співвідношенні».
Такий підхід має сприяти об’єктивності розслідування та зменшувати ризик упередженого розгляду скарг через корпоративну або гендерну солідарність.
Присутність представників обох статей має знизити психологічний бар’єр для потерпілих, яким може бути складно повідомляти про дискримінацію, домагання чи інші порушення, особливо якщо розслідування проводить колектив, що складається переважно з представників іншої статі.
Водночас законопроєкт використовує формулювання «по можливості». Це означає, що йдеться не про безумовну вимогу забезпечити співвідношення чоловіків і жінок 50 на 50 у кожній комісії.
Таке застереження враховує кадрову структуру окремих підрозділів, де представників однієї зі статей може бути недостатньо для формування паритетного складу. Водночас у підрозділах, де кадрові можливості це дозволяють, запропонований підхід має забезпечити участь у розслідуванні представників обох статей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
