За шкоду довкіллю будуть карати до 10 років, а кримінальна відповідальність може торкнутися і компаній
В Україні планують суттєво посилити кримінальну відповідальність за шкоду довкіллю. Причому зміни стосуватимуться не лише тих, хто безпосередньо забруднює землю, воду чи повітря. Відповідний законопроєкт № 16040 зареєстрований у Верховній Раді.
У передбачених законопроєктом випадках під кримінально-правові заходи зможуть потрапити й юридичні особи, якщо відповідне правопорушення вчинить їхня уповноважена особа від імені та в інтересах компанії.
Окремо пропонується запровадити новий злочин – порушення встановленого порядку управління відходами. А за найбільш серйозні наслідки забруднення довкілля можна буде отримати до 10 років позбавлення волі.
Автори документа пояснюють його появу необхідністю привести кримінальне законодавство у відповідність до Закону «Про управління відходами» та наблизити українські правила до законодавства ЄС. Для підприємств суть змін досить проста: те, що раніше могло закінчитися штрафом або іншим покаранням, у низці випадків пропонують перевести у площину серйозної кримінальної відповідальності.
Одна з найбільш помітних змін стосується юридичних осіб. Законопроєкт доповнює статтю 96-3 Кримінального кодексу України. До переліку підстав для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру пропонують додати низку злочинів проти довкілля та у сфері управління відходами. Йдеться, зокрема, про правопорушення, передбачені статтями 236, 237, 239, 240, 241–243, 246, 268 та новою статтею 268-1 КК України.
Простіше кажучи, якщо уповноважена особа діятиме від імені та в інтересах підприємства і вчинить один із передбачених законопроєктом екологічних злочинів, питання кримінально-правових заходів може стосуватися вже не лише конкретної фізичної особи. Для бізнесу це принципова зміна.
За незаконне поводження з небезпечними відходами – окремий злочин
Зараз у Кримінальному кодексі немає окремої статті, яка б комплексно охоплювала саме порушення встановленого порядку управління відходами. За новою нормою кримінальна відповідальність може наставати, зокрема, за здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами без відповідної ліцензії або за порушення встановленого порядку управління відходами.
Варто зазначити, що законопроєкт пов’язує відповідальність із ситуацією, коли такі дії створили загрозу загибелі людей або забруднення довкілля. За це пропонують встановити штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.
Також можуть позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. А якщо порушення буде повторним, вчиненим за попередньою змовою або спричинить істотну шкоду – загрожуватиме до шести років позбавлення волі.
Найсерйозніші наслідки передбачені у випадку загибелі людини, масового захворювання людей, надзвичайної екологічної ситуації чи інших тяжких наслідків. Тут строк позбавлення волі може становити від 5 до 10 років.
Відповідальність може наставати вже за створення небезпеки
Окремо варто звернути увагу на те, як законопроєкт змінює підхід до низки екологічних злочинів. У деяких випадках кримінальна відповідальність більше не буде прив’язана виключно до того, що тяжкі наслідки вже настали.
Достатньою підставою може бути те, що порушення створило небезпеку для життя, здоров’я людей або довкілля. Це стосується, зокрема, запропонованої редакції статті 236 КК про порушення правил екологічної безпеки, якою пропонується встановити відповідальність від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років.
Якщо ж правопорушення вчинене повторно, за попередньою змовою або спричинило істотну шкоду, передбачається штраф від 6000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі від 4 до 7 років. Якщо внаслідок таких дій загинула людина, територію оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації або настали інші тяжкі наслідки – від 5 до 10 років позбавлення волі.
Тобто автори законопроєкту фактично пропонують вибудувати кілька рівнів відповідальності залежно від тяжкості порушення та його наслідків.
Істотна шкода – від 100 неоподатковуваних мінімумів
Щоб у різних справах не виникало питання, що саме вважати істотною шкодою, законопроєкт пропонує закріпити відповідні критерії безпосередньо в Кримінальному кодексі. Для низки екологічних злочинів істотною пропонується вважати шкоду у розмірі 100 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окремо визначатиметься поняття тяжких наслідків. До них пропонують віднести шкоду у розмірі 200 і більше неоподатковуваних мінімумів, але не тільки її. Тяжкими наслідками також можуть вважатися:
- масове захворювання людей;
- істотне погіршення екологічної ситуації в регіоні або населеному пункті;
- зникнення, масова загибель або тяжкі захворювання тваринного чи рослинного світу;
- неможливість використовувати природні ресурси в певному регіоні.
Тобто оцінюватиметься не лише розмір збитків у грошах. Значення матиме й те, що фактично сталося з людьми, природою та природними ресурсами.
Засмічення земель: до 10 років за найбільш тяжкі наслідки
Посилення відповідальності пропонується і за псування, забруднення та засмічення земель. У статті 239 КК прямо згадуватимуться не лише забруднюючі речовини, а й відходи та інші матеріали. За таке порушення передбачається штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі від 3 до 5 років.
Повторність, попередня змова або істотна шкода – від 6000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів або від 4 до 7 років позбавлення волі. Якщо ж забруднення призведе до загибелі людини, оголошення території зоною надзвичайної екологічної ситуації або інших тяжких наслідків, покарання становитиме від 5 до 10 років позбавлення волі.
Схожа система відповідальності пропонується для забруднення атмосферного повітря та порушення правил охорони вод. За забруднення повітря, якщо воно створило небезпеку для життя, здоров’я людей або довкілля, передбачається штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів або від 3 до 5 років позбавлення волі.
Повторність, змова або істотна шкода підвищують покарання до 4–7 років. Якщо наслідком стане загибель людини, масове захворювання або масова загибель тваринного чи рослинного світу – до 10 років.
Для порушення правил охорони вод також пропонується окремо згадати не лише забруднення, а й засмічення водних об’єктів. Базове покарання – штраф від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів або 3–5 років позбавлення волі. За повторність, змову чи істотну шкоду – до 7 років, а за тяжкі наслідки – від 5 до 10 років.
У морі хочуть посилити відповідальність за забруднення та засмічення
Статтю 243 КК пропонують викласти у новій редакції. Її назву також змінять – йтиметься вже про забруднення та/або засмічення внутрішніх морських вод і територіального моря України. Кримінальна відповідальність охоплюватиме забруднення або засмічення морських вод шкідливими речовинами чи відходами, якщо це створило небезпеку для життя або здоров’я людей, живих ресурсів моря чи могло перешкодити законному використанню морських ресурсів. За такі дії пропонується штраф від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів або 3–5 років позбавлення волі.
У разі повторності, попередньої змови або тяжких наслідків – від 5 до 10 років. Водночас із цієї статті пропонують виключити окрему норму про неповідомлення відповідальними особами про скидання або інше забруднення моря.
Незаконне ввезення відходів: максимум зросте до 10 років
Ще один важливий блок змін стосується незаконного ввезення та транзиту відходів. Статтю 268 КК пропонується перейменувати, прибравши з її назви згадку про вторинну сировину та окремо вказавши на транзит відходів. За ввезення відходів без необхідного документа, з метою їх зберігання чи видалення в Україні або порушення правил їх перевезення територією України передбачається штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів, пробаційний нагляд або обмеження волі до трьох років.
Але якщо такі дії вчинені повторно, за попередньою змовою, створили небезпеку для людей чи довкілля або спричинили істотну шкоду, покарання може становити від 5 до 10 років позбавлення волі. Якщо ж настали смерть людини, масове захворювання, надзвичайна екологічна ситуація чи інші тяжкі наслідки – також до 10 років.
Тобто максимальна санкція за найбільш небезпечні випадки незаконного поводження з відходами зростає у рази порівняно з чинним регулюванням.
За порушення правил захисту рослин штрафи теж зростуть
Варто зазначити, що не всі зміни передбачають позбавлення волі. Наприклад, за статтею 247 КК – порушення законодавства про захист рослин – пропонується збільшити штраф до 1000–5000 неоподатковуваних мінімумів. Також залишаться громадські роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.
Тобто тут держава робить акцент саме на посиленні майнової відповідальності, не переводячи склад у категорію, де передбачено нове покарання у вигляді позбавлення волі.
На рівні законодавчої техніки законопроєкт виглядає як приведення Кримінального кодексу у відповідність до нових правил управління відходами та європейських підходів. Але для бізнесу наслідки будуть цілком практичними. Підприємствам, які працюють із відходами, особливо небезпечними, доведеться приділяти ще більше уваги ліцензіям, документам, правилам транспортування, зберігання та видалення відходів.
Причина проста: ці порушення пропонується чіткіше пов’язати з кримінальною відповідальністю. Причому ризик стосується не тільки кінцевого виконавця. У передбачених законопроєктом випадках питання може стосуватися і юридичної особи, якщо її уповноважена особа діяла від імені та в інтересах компанії.
Фактично екологічний комплаєнс для бізнесу стає дедалі важливішим. Те, що раніше могло сприйматися як технічне порушення природоохоронних правил, за певних обставин може перерости у кримінальне провадження.
Європейські правила і українська практика
Автори законопроєкту пов’язують зміни з необхідністю виконання зобов’язань України у сфері адаптації законодавства до права ЄС. Зокрема, йдеться про європейські правила щодо відходів, полігонів, промислових викидів та кримінально-правової охорони довкілля.
Водночас цікаво, що в пояснювальній записці наведено статистику, відповідно до якої у 2021–2023 роках серед осіб, які проходили за кримінальними правопорушеннями проти довкілля, не було осіб, засуджених до позбавлення волі. І саме тут виникає головне питання практичної реалізації запропонованих змін. З одного боку, держава пропонує значно жорсткіші санкції – у найбільш серйозних випадках до 10 років ув’язнення.
З іншого – наведена авторами законопроєкту статистика показує, що позбавлення волі за екологічні злочини фактично не використовувалося як покарання у зазначений період. Тому ефективність нових норм залежатиме не лише від того, наскільки суворими будуть санкції. Важливо й те, як правоохоронні органи та суди застосовуватимуть нові критерії небезпеки, істотної шкоди та тяжких наслідків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
