Заборонила мирні зібрання в Полтаві ще у 2013 році: ВРП розглядає питання про звільнення судді Полтавського окружного адмінсуду Світлани Серги
Вища рада правосуддя оголосила перерву в розгляді подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення Світлани Серги з посади судді Полтавського окружного адміністративного суду.
Підставою для розгляду стало рішення ВККС від 16 січня 2024 року, яким суддю визнали такою, що не відповідає займаній посаді, та внесли подання про її звільнення. ВРП повідомить Світлані Серзі про наступну дату розгляду.
Чому ВККС знову порушила питання про звільнення судді
Як повідомив доповідач-член Вищої ради правосуддя Юлія Бокова, 26 лютого 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання ВККС із рекомендацією звільнити Світлану Сергу на підставі підпункту 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Світлана Серга була призначена суддею Полтавського окружного адміністративного суду указом Президента України від 13 травня 2009 року строком на п’ять років. 25 лютого 2014 року Вища кваліфікаційна комісія суддів рекомендувала її для обрання на посаду судді безстроково.
У 2018 році ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів, зокрема Світлани Серги.
15 жовтня 2019 року до ВККС надійшов висновок Громадської ради доброчесності, у якому суддю визнали такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Основні претензії стосувалися постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2013 року, якою було обмежено проведення мирних зібрань у центрі Полтави.
За оцінкою ГРД, суддя встановила заборону для необмеженого кола осіб на невизначений строк. У раді вважали, що таке рішення нівелювало право на мирні зібрання та створювало можливість для правоохоронців застосовувати силу до громадян, які хотіли реалізувати своє конституційне право.
ГРД також посилалася на попереднє дисциплінарне провадження щодо судді, пов’язане з цією постановою.
24 березня 2017 року Перша дисциплінарна палата ВРП вирішила притягнути Світлану Сергу до дисциплінарної відповідальності та застосувати стягнення у вигляді подання про звільнення.
Однак 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя скасувала це рішення. ВРП дійшла висновку, що допущені суддею порушення не містили ознак істотного дисциплінарного проступку, хоча могли свідчити про звичайний дисциплінарний проступок. Через закінчення строків притягнення до відповідальності дисциплінарне провадження закрили.
7 листопада 2017 року ВРП відмовилася вносити президентові подання про призначення Серги на посаду судді. Проте Верховний Суд 10 травня 2018 року визнав це рішення протиправним і скасував його. 22 листопада 2018 року Велика палата Верховного Суду залишила відповідне рішення без змін.
22 жовтня 2019 року ВРП внесла Президентові подання про призначення Світлани Серги на посаду судді на підставі рекомендації ВККС від 25 лютого 2014 року.
Тим часом 15 жовтня 2019 року колегія ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання визнала суддю такою, що відповідає займаній посаді.
Однак у липні 2023 року ВККС продовжила процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема Серги, на етапі затвердження рішення колегії пленарним складом комісії.
9 січня 2024 року ГРД надала нову редакцію висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. У ньому повторили попередні претензії щодо рішення 2013 року.
За результатами розгляду 16 січня 2024 року пленарний склад ВККС визнав Світлану Сергу такою, що не відповідає займаній посаді, та вніс до ВРП подання про її звільнення.
Пояснення Світлани Серги
«Рішення фактично скопіювали»: що заявила Світлана Серга
Під час засідання ВРП суддя заявила, що ВККС не врахувала попередні рішення судових органів та Вищої ради правосуддя, які вже оцінювали обставини ухвалення постанови 2013 року.
«На даний час фактично вами розглядається подання, за яким немає належних та достовірних доказів того, що необхідною більшістю голосів від складу комісії було проведено волевиявлення з цього питання», — сказала Серга.
Вона пояснила, що в рішенні ВККС, на її думку, є порушення процедури голосування.
За словами судді, у рішенні комісії зазначено два пункти: про визнання її такою, що не відповідає займаній посаді, та про направлення подання щодо звільнення до ВРП. Водночас на сторінці 18 рішення, як стверджує Серга, зафіксовано лише голосування щодо затвердження рішення колегії про відповідність судді займаній посаді.
«Жодної інформації про те, що на голосування ставилось друге питання щодо направлення подання про моє звільнення до Вищої ради правосуддя, немає», — наголосила суддя.
Вона вважає, що це суперечить статті 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Іншою претензією до ВККС суддя назвала повторну оцінку її рішення, ухваленого 13 років тому.
«Мотивувальну частину цього рішення Вища кваліфікаційна комісія побудувала виключно навколо переоцінки винесеного мною 13 років назад рішення про обмеження права на мирні зібрання», — заявила Серга.
Вона також стверджувала, що обґрунтування рішення ВККС фактично повторює текст рішення Першої дисциплінарної палати ВРП від 24 березня 2017 року, яке згодом скасували.
«Фактично Вища кваліфікаційна комісія повністю скопіювала і перенесла те обґрунтування, яке було відображено в рішенні Першої дисциплінарної палати. Але це є абсолютно неприпустимим для рішення органу такого рівня», — сказала суддя.
За її словами, під час попередніх процедур уже було встановлено відсутність підстав вважати її такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Серга нагадала, що ВРП скасувала дисциплінарне рішення та закрила провадження, а Верховний Суд і Велика палата Верховного Суду скасували рішення ВРП про відмову внести президентові подання щодо її призначення.
Вона також послалася на результати кваліфікаційного оцінювання 2019 року, за якими колегія ВККС визнала її такою, що відповідає займаній посаді.
«Отже, на даний час факт відсутності і факт відповідності мене критеріям професійної етики та доброчесності підтверджений як рішеннями судових органів, так і рішеннями Вищої ради правосуддя», — заявила суддя.
За словами Серги, 28 вересня 2026 року президент України підписав указ про її призначення на посаду судді, після чого вона приступила до виконання обов’язків.
«Я знов перед вами, і моя професійна доля залежить від справедливості вашого рішення», — сказала вона.
Суддя пояснила, чому ухвалила рішення про заборону зібрань
Під час відповідей на запитання членів ВРП Світлана Серга пояснила, що постанову про обмеження мирних зібрань ухвалила, керуючись статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на той час.
За її словами, ця норма передбачала можливість задоволення вимог щодо обмеження мирних зібрань, якщо суд встановить, що вони можуть створити реальну небезпеку.
Суддя зазначила, що під час розгляду справи враховувала практику Вищого адміністративного суду України, яка існувала на той час.
Вона послалася на довідку щодо вивчення й узагальнення практики адміністративних судів у справах про реалізацію права на мирні зібрання та заявила, що в попередні роки значна частина аналогічних позовів задовольнялася.
«Ми слідували тим шаблоном, скажімо так», — сказала Серга, пояснюючи підхід до розгляду справ цієї категорії.
Водночас суддя визнала, що сучасні підходи до таких справ змінилися, зокрема під впливом практики Європейського суду з прав людини та подій в Україні.
Вона зазначила, що нині законодавство встановлює додаткові вимоги до обґрунтування необхідності обмеження мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційності таких заходів.
Відповідаючи на запитання, як би вона діяла, якби могла повернутися до розгляду тієї справи, суддя заявила, що за нинішніх підходів відмовила б у задоволенні позову.
«З огляду на пройдений час, відбувшись з процесу, відмовити у задоволенні. Чому? Тому що, якщо виходити з того, що докази повинні бути достатніми, то я взагалі зараз не можу навіть уявити, яким чином суд адміністративної юрисдикції може отримати ці докази», — пояснила Серга.
За її словами, у матеріалах справи були лист Полтавського міського управління МВС України в Полтавській області та пояснення представників правоохоронного органу в судовому засіданні.
Суддя визнала, що лист містив загальні формулювання без зазначення конкретних злочинів, які готувалися, або інших конкретних обставин, що могли свідчити про небезпеку.
«На той час, дійсно, крім таких листів, які зараз вам здаються смішними доказами, у нас нічого не було. Об’єктивно нічого не було, і навіть не було можливості витребувати жодну інформацію», — заявила вона.
Серга також наголосила, що після ухвалення постанови, за наявною в неї інформацією, не було примусового розгону мирних зібрань, притягнення їхніх учасників до відповідальності чи скарг на перешкоджання проведенню заходів.
Вона зазначила, що не мала наміру свавільно обмежувати право громадян на мирні зібрання.
Члени ВРП поставили під сумнів межі заборони
Під час засідання члени ВРП окремо звернули увагу на формулювання резолютивної частини постанови від 23 листопада 2013 року.
Згідно з нею, обмеження стосувалися не лише конкретної молодіжної громадської організації, а й інших осіб. Заборона також не містила визначеного кінцевого строку дії.
Один із членів ВРП звернув увагу, що буквальне прочитання постанови може означати заборону проводити мирні зібрання у визначених місцях Полтави будь-яким особам і протягом необмеженого часу.
«Тобто, якщо ми буквально будемо трактувати те, що ви ухвалили, то станом на сьогодні не можна збиратися в цих місцях у місті Полтаві», — зазначив член ВРП.
Серга відповіла, що не вважає таке тлумачення правильним, оскільки, на її думку, виконавчий лист був виданий стосовно конкретної організації, яка була відповідачем у справі.
Водночас суддя погодилася, що формулювання постанови було недостатньо чітким.
«Я розумію, що формулювання «та інших осіб» не додає конкретики», — сказала вона.
На запитання, чому в рішенні не визначили кінцевий строк обмеження, Серга пояснила, що на той час діяла відповідна судова практика, а законодавство не встановлювало належного механізму для визначення всіх обставин у стислі строки.
Члени ВРП наголосили, що судове рішення має бути чітким і не допускати подвійного тлумачення. Також вони звернули увагу на те, що навіть за наявності усталеної практики суддя повинен оцінювати обставини кожної конкретної справи.
Члени ВРП запитали про докази загрози громадському порядку
Окремий блок запитань стосувався того, які саме докази підтверджували необхідність обмеження мирних зібрань.
Члени ВРП поцікавилися, чи були в матеріалах справи відомості про підготовку конкретних злочинів, загрозу життю або здоров’ю людей, а також інші обставини, які могли обґрунтувати втручання в конституційне право.
Серга відповіла, що суд керувався листом місцевого управління міліції (наразі – поліції) та поясненнями представників правоохоронного органу.
Вона визнала, що лист був сформульований загально та не містив конкретних відомостей про злочини, які готувалися.
Члени ВРП звернули увагу, що загальні припущення про можливу небезпеку не тотожні переконливим доказам, необхідним для обмеження фундаментального права.
Суддя пояснила, що норма Кодексу адміністративного судочинства на той час передбачала оцінювання того, чи можуть заплановані заходи створити реальну небезпеку. За її словами, це вимагало прогнозування можливих наслідків.
Водночас вона визнала, що за нинішніх вимог до доказування ухвалила б інше рішення.
Під час обговорення члени ВРП також зазначили, що відсутність фактичних негативних наслідків сама по собі не усуває питання щодо законності та обґрунтованості судової постанови.
Чи може ВККС повторно оцінювати ті самі обставини
Член ВРП Сергій Бурлаков запитав суддю про два висновки Громадської ради доброчесності, які були складені в межах процедури кваліфікаційного оцінювання.
Серга пояснила, що другий висновок містив додаткову інформацію про нібито несвоєчасне направлення нею судових рішень до відповідного реєстру. За її словами, вона надала пояснення щодо цієї інформації, а сама комісія згодом з’ясувала, що дані були зазначені помилково.
Суддя також поставила під сумнів дотримання ГРД процедури та строків подання висновків.
На запитання про докази, якими громадська рада підтвердила свої висновки, Серга відповіла, що, на її думку, належних доказів не було.
«Вони не надавали жодних доказів. Лише висновок», — сказала суддя.
Вона додала, що ВККС, на її переконання, також не навела належних і допустимих доказів, які б підтверджували невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
За словами Серги, комісія фактично переоцінила постанову 2013 року, не встановивши нових обставин, які б свідчили про негативні наслідки її виконання.
Бурлаков також запитав, чи відповідає Конституції ситуація, коли державний орган повторно переглядає обставини, які вже були оцінені судовими рішеннями та реалізовані указом президента.
Суддя відповіла, що не розуміє, на якій підставі попередні висновки судових органів і ВРП були проігноровані.
Водночас під час засідання члени ВРП наголосили на відмінності між дисциплінарним провадженням і кваліфікаційним оцінюванням. За їхніми словами, під час дисциплінарного розгляду встановлюють наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку, тоді як кваліфікаційне оцінювання передбачає ширшу оцінку поведінки судді та її відповідності встановленим критеріям.
Отже, попереднє закриття дисциплінарного провадження саме по собі не виключає оцінювання тих самих обставин у межах іншої процедури.
Що відомо про постанову 2013 року
Під час засідання з’ясувалося, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2013 року, яка стала основою претензій до судді, не оскаржувалася сторонами в апеляційному порядку.
На запитання члена ВРП Максим Сав’юка суддя підтвердила, що рішення залишилося чинним, однак, за її словами, його не виконують, а провадження у справі закрите.
Член ВРП звернув увагу на те, що резолютивна частина постанови забороняла проводити мирні зібрання не лише конкретній організації, а й іншим особам у визначених місцях Полтави, без зазначення кінцевої дати.
Суддя пояснила, що позов подала Полтавська міська рада, а формулювання про інших осіб було включене до позовних вимог. Вона також зазначила, що через скорочені строки розгляду таких справ суди на той час застосовували подібні підходи.
Водночас члени ВРП зауважили, що посилання на практику інших судів не звільняє суддю від обов’язку самостійно оцінювати докази та обставини конкретної справи.
Під час обговорення також порушили питання про зміни в законодавстві, які посилили вимоги до обґрунтування обмежень мирних зібрань. Серга погодилася, що нині судові рішення в цій категорії справ мають бути чіткішими та містити обґрунтування необхідності й пропорційності втручання.
Чим завершився розгляд питання
У підсумку ВРП оголосила перерву в розгляді питання про звільнення Світлани Серги. За відповідне рішення проголосували 12 членів Ради. Остаточного рішення щодо її звільнення поки не ухвалили.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
