Заброньований, але оштрафований: працівник військової частини отримав 17 тисяч штрафу за повістку, якої не бачив
Чоловік працював радіотелеграфістом у військовій частині, мав чинну відстрочку від мобілізації, але отримав штраф у 17 тисяч гривень за неявку до ТЦК. Він стверджував, що повістки не отримував і навіть не знав про виклик. Згодом військовозобов’язаний сам прийшов до ТЦК, надав пояснення та підтвердив свої облікові дані. Однак це не завадило притягнути його до адміністративної відповідальності.
Справа дійшла до Хмельницького міськрайонного суду, де з’ясувалася важлива обставина: ТЦК не надав ані самої повістки, ані доказів її надсилання чоловікові. Саме це, а не наявність відстрочки, стало вирішальним для суду, який скасував штраф і закрив справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Обставини справи
Як встановив суд, 31 липня 2026 року ТЦК виніс постанову про накладення на військовозобов’язаного штрафу в розмірі 17 тисяч гривень за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Підставою стала неявка чоловіка до ТЦК 4 липня о 14:00 за повісткою, яку, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, направили через Укрпошту.
Позивач наполягав, що повістку не отримував, про її направлення не знав, а поштове відправлення повернулося відправнику.
Через неявку за викликом чоловік, за його словами, перебував у розшуку. Водночас 16 липня він добровільно з’явився до ТЦК, де йому вручили протокол про адміністративне правопорушення. Під час його складення військовозобов’язаний надав письмові пояснення про те, що повістки не отримував.
Позивач зазначав, що після його добровільної явки питання щодо розшуку було врегульовано без застосування примусових заходів. Попри це, 31 липня ТЦК оштрафував його за порушення законодавства про мобілізацію.
Окремо чоловік звернув увагу на те, що на момент призначеної явки мав чинну відстрочку від мобілізації.
Згідно з відомостями застосунку «Резерв+», станом на 16 липня 2026 року відстрочка діяла до 1 серпня 2026 року. Її підставою було бронювання у зв’язку з працевлаштуванням у військовій частині.
З матеріалів справи випливає, що 4 червня чоловіка прийняли на роботу радіотелеграфістом інформаційно-комунікаційного вузла військової частини. 30 червня його звільнили за власним бажанням, проте вже 1 липня повторно прийняли на ту саму посаду.
Таким чином, на дату виклику до ТЦК, складання протоколу та винесення постанови про штраф він перебував у трудових відносинах із військовою частиною і мав чинну відстрочку.
Позивач вважав, що за таких обставин не був зобов’язаний прибувати за повісткою, а відсутність доказів її належного вручення свідчить про необґрунтованість притягнення до адміністративної відповідальності.
ТЦК отримав копію позову та ухвалу про відкриття провадження, однак відзиву до суду не подав.
Що встановив суд
Хмельницький міськрайонний суд підтвердив, що у військово-обліковому документі позивача в застосунку «Резерв+» містилися відомості про відстрочку від мобілізації до 1 серпня 2026 року. В іншому витягу, сформованому 1 вересня, була зазначена відстрочка до 30 жовтня 2026 року.
Водночас основну увагу суд приділив питанню належного оповіщення військовозобов’язаного.
Суд нагадав, що відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у визначені повісткою місце та час.
При цьому повістки можуть надсилатися поштою, а належним підтвердженням оповіщення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабміну № 560, є не лише факт отримання поштового відправлення.
Таким підтвердженням також можуть бути відмітки поштового оператора про відмову отримати повістку або про відсутність особи за відповідною адресою проживання за умов, передбачених законодавством.
Отже, сам факт того, що людина особисто не отримала повістку, не завжди означає відсутність належного оповіщення.
Проте для притягнення до адміністративної відповідальності за неявку ТЦК повинен підтвердити направлення повістки за належною адресою та наявність відомостей про спробу її вручення.
У цій справі таких доказів не було.
Як зазначив суд, відповідач не надав документів, які підтверджували б надсилання повістки № 7938476 засобами поштового зв’язку на зареєстроване місце проживання чоловіка. Не було надано і самої повістки.
Суд наголосив, що відповідно до статті 9 КУпАП адміністративне правопорушення передбачає протиправну та винну дію або бездіяльність. Тому притягнути особу до відповідальності можна лише за умови доведеності правопорушення та вини особи.
Крім того, згідно з частиною другою статті 77 КАС України саме на суб’єкта владних повноважень покладається обов’язок довести правомірність свого рішення.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та принцип презумпції невинуватості, суд зазначив, що всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.
Оскільки ТЦК не надав доказів, які підтверджували б належне оповіщення позивача та вчинення ним адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність скасування штрафу.
Що вирішив суд
Рішенням у справі № 686/27280/26 Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області задовольнив позов військовозобов’язаного.
Суд скасував постанову ТЦК про накладення штрафу в розмірі 17 тисяч гривень за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та закрив справу про адміністративне правопорушення за відсутності його складу.
Також суд зобов’язав повернути чоловікові сплачений судовий збір у розмірі 665,60 гривні.
Таким чином, хоча позивач посилався на чинну відстрочку від мобілізації, вирішальним стало те, що ТЦК не зміг довести належне оповіщення про виклик. Водночас рішення не означає, що наявність бронювання сама по собі звільняє військовозобов’язаного від обов’язку з’являтися до ТЦК за повісткою.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
