Загроза для Дніпра: Що станеться, якщо в Києві вийдуть з ладу очисні споруди

20-10-2026 12:42
news-image

Пошкодження очисних споруд Києва може призвести до потрапляння неочищених стоків у Дніпро та створити екологічні ризики для населених пунктів нижче за течією. Водночас столиця має кілька джерел водозабору, що може допомогти зменшити наслідки можливих перебоїв. Про це заявив директор Асоціації «Укрводоканалекологія» Олександр Шкінь в етері «Еспресо» та Slawa.TV, передають Патріоти України.

Чому водоканали залежать від електроенергії

За словами фахівця, стабільна робота систем водопостачання та водовідведення безпосередньо залежить від електропостачання. Для підтримання їхньої роботи водоканали використовують резервні генератори й когенераційні установки.

Однак для Києва забезпечення резервного живлення є складним завданням через значні потреби насосного обладнання в електроенергії.

Тривалі перебої можуть вплинути не лише на подачу води, а й на роботу каналізаційної системи. Якщо водопостачання обмежити, обсяг стоків зменшиться, проте тривала робота мереж у нестандартному режимі може спричинити замулення та ускладнити функціонування насосних станцій.

Серед можливих рішень Шкінь назвав використання розподілених джерел електроенергії, пересувних генераторів і насосних станцій. Водночас повністю забезпечити роботу всієї столичної інфраструктури під час тривалих знеструмлень непросто.

Чим небезпечне пошкодження очисних споруд

Шкінь наголосив, що одним із найсерйозніших ризиків є вихід з ладу очисних споруд. Якщо стічні води не проходитимуть належного очищення та потраплятимуть у Дніпро, це може спричинити забруднення річки.

Наслідки потенційно відчуватимуться не лише в Києві, а й у населених пунктах нижче за течією, які використовують річкову воду для водопостачання.

Водночас, за словами експерта, Київ має кілька джерел водозабору, серед яких Дніпро, Десна та підземні води. Це створює певні альтернативи, однак не скасовує ризиків для водної інфраструктури та довкілля.

Приклад забруднення Сейму та Десни

Як приклад того, наскільки далеко можуть поширюватися наслідки забруднення, Шкінь згадав випадок із потраплянням забрудненої води з Брянської області Росії до річки Сейм. Забруднення поширилося вниз за течією, зокрема до Десни.

Цей випадок демонструє, що наслідки забруднення річок можуть виходити далеко за межі території, де воно виникло.

За словами директора асоціації, відповідні служби працюють над стабілізацією роботи столичного водоканалу. Одним із головних завдань залишається забезпечення резервного живлення об'єктів водопостачання та водовідведення.

Росія може посилити атаки на енергетичну інфраструктуру

У матеріалі також згадується публікація The New York Times від 15 жовтня 2026 року, у якій ішлося про плани Росії завдавати масштабних ударів по українській енергетичній системі. За повідомленням видання, серед можливих цілей — критична інфраструктура Києва, Харкова та Одеси, зокрема системи електропостачання, опалення й водопостачання.

У таких умовах резервне живлення та захист об'єктів водної інфраструктури мають особливе значення. Водночас описані екологічні наслідки є можливим сценарієм, а не свідченням того, що очисні споруди Києва вже вийшли з ладу або що забруднення Дніпра неминуче.