Захист Галущенка: Суд відмовив у витребуванні матеріалів, якими НАБУ обґрунтовувало продовження слідства

Вчора, 28 липня, Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, одним із підозрюваних у якому є колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко. Сьогодні, 29 липня суддя Андрій Біцюк проголосив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання та продовжив строк слідства – до 10 жовтня 2026 року.

Під час розгляду справи 28 липня сторона захисту заявила низку клопотань, спрямованих на перевірку підстав, якими обвинувачення обґрунтовувало необхідність продовження досудового розслідування, однак суддя у їх задоволенні відмовив.

Про це повідомляють Українські Новини.

На початку засідання адвокати у провадженні просили організувати трансляцію засідання на YouTube-каналі ВАКС, втім суддя Біцюк не підтримав це клопотання.

«Справа має значний суспільний резонанс, тому трансляція дала б можливість побачити не лише версію сторони обвинувачення, а й аргументи захисту без переказів та інтерпретацій. Відкритість у такому процесі – це гарантія суспільної довіри до суду», – заявив адвокат Максим  Кравченко в коментарі Українським новинам.

Ще до розгляду справи по суті захист просив взагалі повернути клопотання детективу – оскільки воно, на думку адвокатів, не відповідало вимогам закону (ч. 2 ст. 295-1 КПК). Претензія полягала в тому, що по кожній незавершеній слідчій дії детектив мав чітко пояснити: навіщо вона потрібна, скільки часу на неї треба і чому її не встигли зробити раніше – але цього зроблено не було. Крім того, до клопотання не додали частину документів, якими власне й обґрунтовувалися головні аргументи обвинувачення. Суддя Біцюк у поверненні клопотання відмовив.

Захист також просив витребувати первинні матеріали обвинувачення за чотирма напрямками: стан судових експертиз, невиконані запити про міжнародну правову допомогу, протоколи обшуків і вилученої техніки, протоколи та інформація від  мобільних операторів. У всіх чотирьох випадках суддя відмовив, пославшись на відсутність окремої процедури витребування таких документів на цій стадії розгляду

Водночас суд рекомендував стороні обвинувачення до завершення судового розгляду надати саме ті документи, на відсутність яких наголошував захист, а згодом, попри заперечення адвокатів, суддя Біцюк задовольнив клопотання детектива про долучення матеріалів.

«Склалася процесуально парадоксальна ситуація. Попри істотні невідповідності клопотання вимогам ч. 2 ст. 295-1 КПК, суддя відмовився повернути його детективу і відхилив клопотання захисту про витребування матеріалів для перевірки доводів обвинувачення. Коли ж стало очевидно, що без цих документів підстави для продовження строку недоведені, суд рекомендував детективу надати додаткові матеріали і, попри заперечення захисту, долучив навіть ті, які були датовані днем засідання. Виглядає, як сприяння обвинуваченню, що надає розгляду ознак однобічності і ставить під сумнів дотримання засад законності, змагальності, диспозитивності сторін», – заявила з цього приводу адвокатка Сусанна Тірзікян.

Одним із головних аргументів обвинувачення була велика кількість незавершених експертиз. Захисник Віталій Положишник зазначив, що самого переліку недостатньо – потрібно знати стан кожної експертизи окремо. «За деякими постановами, винесеними ще у листопаді 2025 року, об’єкти передали експертній установі лише у травні 2026-го», – розповів він.

Сам Герман Галущенко під час засідання наголосив, що хоче якнайшвидшого переходу справи до відкритого судового розгляду аби довести свою невинуватість.

«Чи стосуються ці експертизи, про які говорить НАБУ, конкретно мене? Ні, я цього не бачу. Жодна експертиза не була спрямована на встановлення моєї особи як учасника розмов. Виникає питання: чому я маю бути заручником експертиз інших осіб, які мене не стосуються?» – заявив ексміністр.

Окреме клопотання захисту стосувалося 17-ти запитів про міжнародну правову допомогу, відповіді на які, за твердженням детектива, ще не отримані. Однак слідство не надало суду самих запитів, підтверджень їх отримання та строків виконання.

«Без первинних матеріалів неможливо встановити, що саме запитувалося, якого епізоду та якої особи стосується. Ми навіть не можемо перевірити, які з цих запитів пов’язані з підозрою щодо Германа Галущенка», – наголосив Максим Кравченко.

Адвокати також просили дослідити документи щодо техніки, вилученої під час обшуків, та інформації мобільних операторів. У клопотанні детектив посилався на необхідність завершити огляди великого масиву пристроїв і проаналізувати телекомунікаційні дані, однак, за позицією захисту, без протоколів обшуків, описів вилученого, протоколів тимчасових доступів та реєстрів отриманих файлів неможливо перевірити ані обсяг роботи, ані момент її початку, ані реальний строк завершення.

На думку захисту, відмова у витребуванні первинних документів ускладнила змагальну перевірку тверджень сторони обвинувачення, водночас ці твердження були враховані як підстава для продовження строку.

«Змагальність – це не формальна присутність адвоката в залі, а реальна можливість перевірити документи, на які посилається обвинувачення, і дати на них змістовну відповідь. Конвенція про захист прав людини – не факультативний додаток до КПК. Український суд зобов’язаний застосовувати її та практику ЄСПЛ як джерело права. Якщо майже максимальний строк надається через незавершені експертизи, допити чи інші дії, необхідно встановити, чому їх не можна було виконати раніше з об’єктивних причин. Інакше право на розумний строк стає декларацією, а судовий контроль –формальним санкціонуванням побажань обвинувачення», – наголосив Максим Кравченко.

Окремо захист також наголошував, що об’єднання справи не звільняє слідство від обов’язку індивідуалізувати підстави для продовження строку.

«Захист Галущенка не просить привілеїв: якщо докази є – передавайте обвинувальний акт до суду. Якщо очікується додатковий доказ – доведіть його необхідність, поясніть причини несвоєчасного отримання і назвіть конкретний строк. Людину не можна утримувати у статусі підозрюваного лише для подальшого пошуку підтвердження вже висунутої версії», — резюмував Кравченко. 

Нагадаємо, Герман Галущенко у різний час обіймав посади міністра енергетики та міністра юстиції України. Він заперечує причетність до інкримінованих йому злочинів. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.