Закарпатці запасаються на зиму не лише грибами, але й ягодами

Осінь у Карпатах має свій особливий запах, колір і смак. Ліси поступово змінюють зелене вбрання на золотаве, у садах достигають останні плоди, а на полях та лісових галявинах можна знайти чимало природних скарбів, які люди традиційно збирають для зимових запасів.

Для багатьох закарпатців осінні походи на природу – це не лише відпочинок. Повертаються додому часто з повними кошиками. Одні збирають гриби, інші заготовляють ягоди, дикі плоди та лікарські рослини. Їх сушать, заморожують, перетирають із цукром, варять варення або готують домашні чаї. Тож чим запасаються краяни на зиму? З’ясовував «Карпатський об’єктив.

Обліпиха: помаранчевий запас на зиму

Особливе місце серед осінніх дарів займають рослини, яким у народі здавна приписують цілющі властивості. Частину з них люди знаходять у лісі, а деякі вирощують просто у власному саду. Одним із таких природних «домашніх лікарів» для закарпатців є обліпиха. Для хустянки Світлани Томишин вона давно стала частиною домашнього саду.

«Я посадила обліпиху ще років дванадцять тому. Саджанець купила на ринку і відтоді вона щороку радує врожаєм. Ягоди дуже корисні, тому шкода було б їх не використовувати. Заготовляю на зиму, щоб потім мати свій домашній запас. У холодну пору це особливо добре – і знаєш, що все своє, вирощене у власному саду», – розповідає жінка «Карпатському об’єктиву».

Обліпиха справді привертає увагу не лише своїм кольором. Її невеликі ягоди щільно обліплюють гілки, звідси й походить назва рослини. Восени кущі особливо помітні – серед уже пожовклого листя вони буквально світяться сонячними гронами. Світлана каже, що не шкодує про рішення посадити обліпиху. Для неї це не просто декоративна рослина, але й корисний осінній урожай, який можна використати в холодну пору року.

«Обліпиха дуже корисна, у ній багато вітамінів. Особливо добре мати її взимку, коли свіжих ягід уже немає. Я вважаю, що це хороша підтримка для організму в холодну пору року. Тому й стараюся заготовити її більше, щоб вистачило на зиму. Це свій продукт, зі свого саду, і я точно знаю, звідки він», – наголошує закарпатка.

Обліпиху часто називають справжньою вітамінною скарбницею. Її ягоди містять вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини та інші біологічно активні компоненти. Особливо цінують їх за вміст вітаміну С та каротиноїдів. Із ягід готують напої, сиропи, варення, перетирають їх із цукром, заморожують або використовують для приготування домашньої олії. Та для закарпатських господинь важливі не лише цифри зі складу продукту. Осінні заготівлі – це ще й своєрідна традиція дбати про родину наперед. Поки погода дозволяє збирати врожай, люди намагаються зберегти частинку літа й осені до холодних місяців.

Шипшина з осіннього лісу: запас, який цінують узимку

Якщо обліпиха для одних краян росте просто під вікнами, то за шипшиною часто вирушають ближче до природи. Її яскраво-червоні плоди восени добре помітні серед пожовклого листя, а зібрати їх можна не лише в лісі, а й на узліссях, схилах та сільських околицях. Марія Ковач із Тячева вже подбала про свій запас шипшини. Жінка зібрала ягоди, коли вони добре достигли, і тепер має сировину для домашніх зимових напоїв.

«Шипшину завжди стараюся заготовити на зиму. Вона добре зберігається, якщо правильно висушити ягоди, а потім можна в будь-який час зробити собі чай. Особливо взимку хочеться чогось теплого, ароматного і корисного. Та й коли збираєш сама, знаєш, що маєш натуральний продукт без жодних добавок», – розповідає господиня.

Цінують шипшину передусім за високий вміст вітаміну С, а також інших біологічно активних речовин. У народній традиції відвар або чай із її плодів давно використовували як зимовий напій. Водночас фахівці наголошують: такі напої не замінюють лікування, а шипшину варто сприймати насамперед як харчовий продукт із цінним складом.

Заготовити ягоди теж потрібно вчасно. Найчастіше їх збирають восени, коли плоди вже набули характерного червоного або оранжево-червоного кольору. Після цього шипшину очищають, перебирають і сушать. Важливо добре висушити плоди, щоб вони не зіпсувалися під час зберігання.

«Мені подобається, що шипшину не потрібно складно готувати. Назбирав, висушив, склав у банку чи мішечок – і маєш запас. А взимку дістаєш, заварюєш і згадуєш осінь, коли ходила по ягоди», – каже Марія.

Для мешканців області такі заготівлі мають ще одну особливість. Це спосіб зберегти зв’язок із природою та традиціями, які передавалися в родинах поколіннями. Адже колись люди значно більше залежали від того, що могли зібрати у лісі, на полях чи виростити біля власної хати.

Глід, калина і горобина: три осінні дари у зимових запасах

У Виноградові Вероніка Кіш цієї осені також не залишила без уваги те, чим щедро обдаровує природа. Жінка назбирала одразу кілька видів ягід та плодів, які традиційно заготовляють на холодну пору року. У її запасах – глід, калина та горобина. Кожна з цих рослин має свій характер. Ґаздиня розповідає, що збирає такі природні дари не лише через традицію. Вона цінує їх за можливість мати взимку власні домашні заготовки.

«Цього року назбирала глоду, калини і горобини. У кожної ягоди є свої властивості, тому шкода залишати їх у природі, коли можна зробити запас на зиму. Узимку такі ягоди дуже доречні – можна заварити чай, приготувати напій або використати для домашніх заготовок», – наголошує вона.

Ягоди калини закарпатці використовують для приготування напоїв, варення, джемів та інших домашніх смаколиків. Вони мають характерний кислуватий смак, а після перших холодів стають м’якшими та менш терпкими.

«Калину люблю за її особливий смак. Її можна перетерти, зробити напій, а ще просто мати вдома як запас. Для мене це одна з тих ягід, без яких важко уявити осінь. Коли бачиш червоні грона, одразу думаєш, що вже час готуватися до зими», – запевняє Вероніка.

Не менш цінним осіннім плодом вважають горобину. Її ягоди містять вітаміни, органічні кислоти та інші корисні речовини. У домашніх умовах їх використовують для напоїв, настоїв та різноманітних заготовок. Глід також давно відомий у народній традиції. Його плоди збирають восени, сушать або використовують для приготування домашніх напоїв. Водночас, як і з іншими рослинами, важливо пам’ятати, що природний продукт не є автоматично безпечними ліками, а лікувальне застосування краще узгоджувати з лікарем.

Для Вероніки осінній збір – це передусім можливість скористатися тим, що дає природа.

«Коли ходиш і бачиш, скільки всього росте навколо, хочеться не пройти повз. Природа дає нам багато, треба тільки вміти це правильно зібрати й зберегти. А взимку відкриваєш свої запаси – і ніби повертаєш собі шматочок осені», – ділиться думками жінка.

І справді, осінь на Закарпатті – це не лише сезон грибів. У кошиках та домашніх коморах опиняються десятки різних природних дарів.

Марина АЛДОН