Закарпаття не відмовляється від туризму через індустріалізацію, розвиватимуть обидві галузі - ОВА
Про це в коментарі Укрінформу повідомив директор департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк.
"Це не формат або/або - а формат "і/і" - тобто, Закарпаття не відмовляється від свого туристичного потенціалу, а продовжує його розвивати. Просто це стосується інших регіонів області - гірських, з меншим промисловим потенціалом. Ресурс гір, лісів, термальних та мінеральних джерел однозначно треба використовувати, і Закарпаття буде це робити. Наприклад, свій бальнеологічний та термальний ресурс регіон наразі не використовує на повну - тут є куди розвиватися. І це один із найкращих бізнесів", - сказав Триндяк.
Також він зазначив, що потенціал для розвитку має гастротуризм.
"Особливості закарпатської кухні, розвиток крафтового виробництва з високою доданою вартістю. У нас все це є, але воно не сформульоване до кінця як пропозиція - а це також є та родзинка, якою можна приваблювати потоки туристів на Закарпаття", - додав Триндяк.
Водночас, за словами експерта із туристичного ринку Закарпаття та консультанта із розвитку територій Олександра Коваля, заяви про зміну стратегії розвитку області із туристичної на промислову деморалізують багатьох працівників туристичного ринку.
"Якщо говорити про кейс із забудовою гір вітропарками, наприклад, - це деморалізує власників садиб та туристичного бізнесу, бо знищується те, заради чого люди їдуть на Закарпаття. У довгостроковій перспективі це зменшуватиме туристичну привабливість регіону", - каже він.
З іншого боку, додає Коваль, зрозуміло, що громади хочуть розвитку вже - і співпрацюють з інвесторами, які релокуються на Закарпаття.
Раніше у межах Карпатського економічного форуму представники Закарпаття заявили про перетворення області із туристичного регіону на логістичний та інвестиційний хаб. Закарпаття розглядається як ключовий міст між Україною та ЄС. В рамках ініціативи акцентували на необхідності залучення європейських інвестицій, розбудові сучасної прикордонної інфраструктури й створенні нових робочих місць.
Як повідомляв Укрінформ, із початку повномасштабного вторгнення на Закарпаття перемістили свої потужності понад 400 підприємств із прифронтових та постраждалих від бойових дій регіонів, це стало важливим драйвером місцевої економіки.