Закриття повітряного простору може бути законною підставою для призупинення трудового договору — ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду за результатами перегляду справи № 359/4028/23 підтвердив правомірність призупинення дії трудового договору з диспетчером управління повітряним рухом, який оскаржував наказ роботодавця, виданий після початку повномасштабного вторгнення РФ. Суд дійшов висновку, що в умовах закриття повітряного простору та припинення основної діяльності підприємства роботодавець мав законні підстави призупинити трудові відносини з працівником.

За даними справи, позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому просив визнати незаконним наказ про призупинення дії трудового договору та поновити трудовий договір з 1 квітня 2022 року й стягнути середній заробіток за час призупинення трудових відносин.

Позивач обґрунтовував позов тим, що роботодавець мав реальну можливість забезпечити його роботою, оскільки підприємство та його підрозділи розташовані в одному регіоні, а його робоче місце не знаходилося в зоні бойових дій чи окупації. Також позивач зазначав, що призупинення трудового договору не відповідало вимогам Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки фактична можливість виконання роботи існувала.

Також позивач наголошував, на вибірковому та дискримінаційному підході роботодавця, оскільки інші працівники з аналогічними посадами продовжували виконувати роботу.

На підставі цих доводів позивач просив скасувати наказ № 140 від 30 березня 2022 року, зобов’язати поновити трудовий договір з 1 квітня 2022 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено як необґрунтованому. Суди визнали дії роботодавця щодо призупинення трудового договору правомірними, а заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Чому Верховний Суд став на бік роботодавця

Переглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору можливе лише у разі, якщо військова агресія одночасно виключає можливість роботодавця надати роботу і працівника виконувати її.

Суд також звернув увагу на постанову Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду вказав, що сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору. Формулювання положень статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, й використання сполучника «та» дозволяє зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію.

Водночас у справі, що переглядалася, суди встановили, що після початку повномасштабної збройної агресії РФ та закриття повітряного простору України роботодавець фактично припинив свою основну діяльність з надання аеронавігаційних послуг цивільним користувачам повітряного простору. За висновком Верховного Суду, це об'єктивно унеможливило забезпечення роботою всіх працівників відповідно до їхніх посадових обов'язків.

Суд також врахував, що після введення воєнного стану була призупинена робота медичної та мовної сертифікаційних комісій. Тому під час формування списків працівників, яких залишили для виконання безперебійних завдань підприємства, роботодавець застосував критерій наявності медичного та мовного сертифікатів, чинних до кінця 2022 року.

Позивача не включили до цього переліку, оскільки строк дії його медичного сертифіката спливав у травні 2022 року, а сертифіката про знання англійської мови — у вересні 2022 року. Верховний Суд погодився, що за таких обставин позивач не міг виконувати функції диспетчера у строк, визначений роботодавцем для забезпечення безперервної роботи підприємства. Подана ним у квітні 2022 року заява про готовність працювати не спростовувала цих обставин.

Також Верховний Суд відхилив доводи про дискримінацію. Суд зазначив, що дію трудових договорів було призупинено щодо переважної більшості працівників районного диспетчерського центру, а роботодавець застосував однакові, об'єктивні та зрозумілі критерії відбору тих працівників, які продовжували працювати. Крім того, колегія суддів нагадала, що відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат за час призупинення дії трудового договору покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

З огляду на встановлені обставини Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність наказу роботодавця щодо призупинення дії трудового договору, залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.