Залишився сиротою ще в дитинстві, а війна забрала його у 32: на Шепетівщині попрощалися з Героєм

2 вересня 2026 року у Судилківській громаді Шепетівського району зі скорботою та болем у душі в останню земну дорогу провели жителя села Городище, Оборонця рідної землі, Героя — Захисника України, Бублея Сергія Валерійовича.

Бублей Сергій Валерійович народився 23 червня 1993 року в селі Серединці, був єдиною дитиною в сім’ї. Тут, у Серединцях, пройшло дитинство Сергія, тут до 2007 року навчався у початкових класах місцевої школи. Хлопчина-підліток рано залишився сиротою: батько помер, коли Сергієві було 12 років, через 2 роки померла мама. Залишився під опікою рідного дядька, тому переїхав жити в с. Городище.

У 2010 році після закінчення 9 класу Городищенської школи вступив до Грицівського ВПУ — 38. Здобув спеціальність маляра-штукатура. Після училища працював на кількох об’єктах, виконуючи будівельні роботи.

«Доля хлопчини — сироти не завжди була прихильною до нього, хотілося батьківської поради, підтримки, материнського теплого слова. Вчителі та однокласники згадують Сергія як доброзичливого товариського учня та однокласника. Він мав добру вдачу, умів підтримати ближнього щирим словом, любив село, завжди з повагою ставився до старших. Сергій не встиг створити власну родину», — розповіли про життя у Судилківській сільській раді.

На захист України Бублей Сергій Валерійович став в середині березня 2025 року. Захищав кордони України на Донеччині. Мав поранення. Лікування проходив у Полтаві, трохи перебував вдома, у двоюрідної сестри Світлани. Вона єдина залишилася у нього з рідних людей. Після відновлення Сергій повернувся до своєї військової частини і продовжував захищати Батьківщину від ворога-рашиста на Донеччині.

Сергій Валерійович — солдат однієї з військових частин, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу Оборонець рідної землі, мужньо виконуючи військовий обов’язок захисту України, її свободи і незалежності, загинув під час виконання бойового завдання 24 грудня 2025 року в районі населеного пункту Покровськ, Донецької області (з 19.12.2025 року вважався зниклим безвісти, особу військовослужбовця ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи).

Хоробрий, відважний Воїн, великий патріот і життєлюб Бублей Сергій Валерійович за мир в Україні, за кожного з нас віддав найдорожче — своє життя. Йому назавжди 33… Несправедливо рано обірвалося молоде життя. Сльозами найдорожчих, сльозами усіх, хто сьогодні тут, сльозами твоїми, нескорена і згорьована Україно, зрошений Його весільний коровай. Клята війна забрала Його молоде життя.

Сьогодні Бублей Сергія Валерійович востаннє побував на земних гостинах у селі Городище, у двоюрідної сестри.

Провести Захисника до місця останнього спочинку прийшли побратими — військовослужбовці, представники духовенства, представники місцевої влади, жителі громади, друзі, однокласники і всі, хто знав Сергія. Односельці зустріли Героя — Захисника України та провели в останню дорогу живим коридором Шани. Плакали всі, бо болить… І боліти не перестане.

Поховали Оборонця рідної землі в селі Городище з усіма військовими почестями.

«Низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя-Захисника України. Світлий спомин про мужнього Захисника України Бублея Сергія Валерійовича назавжди залишиться в наших серцях», — резюмували під час прощання.

Він наближав нашу Перемогу!

Слава і Шана Герою-Захиснику України!

Вічна пам’ять…

Розпорядженням Судилківської сільської ради 2, 3, 4 вересня 2026 року оголошено Днями жалоби на території громади.