Залужний назвав п’ять років, які можуть стати вирішальними для України після 35 років Незалежності

24-08-2026 12:46
news-image

Валерій Залужний у своєму роздумі до 35-річчя Незалежності України закликав не втратити майбутнє, аналізуючи помилки минулих десятиліть. 

Колишній головнокомандувач ЗСУ вважає, що країні залишилося пройти ще один надзвичайно складний відрізок шляху, який вимагатиме єдності, сильної держави, власної оборонної спроможності та технологічної переваги.

35 років української Незалежності стали для держави не лише історичною датою, а й моментом, коли необхідно оцінити пройдений шлях та визначити подальший напрямок руху. Саме так трактує нинішній етап Валерій Залужний, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України.

У своєму матеріалі він запропонував подивитися на історію української державності через біблійний образ виходу народу Ізраїлю з єгипетської неволі. Якщо використовувати цю аналогію, то Україна, за оцінкою Залужного, ще не завершила свій шлях до бажаної свободи та безпеки. На його думку, попереду може залишатися приблизно п’ять років, які водночас здатні виявитися найважчими.

Залужний застерігає, що цей період вимагатиме максимальної консолідації українського суспільства. Йдеться не лише про протистояння зовнішньому ворогу. На шляху держави він бачить і внутрішні «піщані бурі» — брехню, втому, зневіру та втрату віри у власні сили.

На його переконання, саме зараз Україна наблизилася до моменту, коли сумніви щодо подальшого шляху можуть посилюватися. Тому питання майбутнього держави, за словами дипломата, потрібно розглядати через аналіз причин попередніх невдач і втрачених можливостей.

Особливу увагу Залужний приділив періоду після проголошення Незалежності у 1991 році. Розпад Радянського Союзу він називає одним із наймасштабніших геополітичних переломів ХХ століття. Однак, на його думку, після здобуття державності Україна не змогла повною мірою скористатися історичним шансом для побудови потужних державних інституцій.

Колишній головнокомандувач вважає, що замість системної розбудови держави сформувалася кланово-олігархічна модель, яка поступово послаблювала суспільну довіру та єдність. При цьому він наголошує: Україна мала створювати інституції, здатні забезпечувати розвиток економіки, війська, науки, освіти та технологій.

Однією з головних помилок перших десятиліть Незалежності Залужний називає ставлення до оборони. На його думку, Україна фактично виходила з припущення, що сама Незалежність, здобута внаслідок історичного розпаду СРСР, автоматично буде здатна себе захистити.

Однак після 1991 року відбувалося скорочення армії, зменшувалися оборонні видатки, втрачалися промислові підприємства, наукові напрацювання та технологічні виробництва. Залужний пов’язує ці процеси з тим, що сьогодні Україні бракує власної промислової та технологічної бази, необхідної, зокрема, для розвитку ракетної й протиракетної галузей.

Окремо він звернув увагу на рішення, ухвалені у відносинах із Росією. Залужний допускає, що в умовах молодої та нестабільної держави частину поступок Москві могли пояснювати прагненням уникнути війни. Проте, на його думку, принципове питання полягає в іншому: чи було стратегічно виправданим одночасне послаблення власних оборонних можливостей.

Саме це, на його переконання, стало одним із факторів, які зрештою створили умови для майбутньої масштабної агресії.

Важливим уроком Залужний називає і Будапештський меморандум. Він наголошує, що сучасна безпека держави не може ґрунтуватися виключно на зовнішніх запевненнях або міжнародних документах. Власна здатність до оборони, на його думку, залишається фундаментальною умовою виживання держави.

Йдеться при цьому не лише про кількість озброєння. Залужний пов’язує майбутню безпеку із готовністю суспільства до спротиву, економічною стійкістю, розвитком технологій та здатністю швидко адаптуватися до характеру сучасних воєн.

Міжнародні союзи та безпекові блоки він не відкидає. Навпаки, Залужний вважає їх важливими, однак наголошує, що ефективність таких об’єднань залежить від власної сили держав, які входять до них.

Окреме місце у його оцінці займає 2014 рік. Початок російської агресії, за словами Залужного, став для України одночасно періодом величезних втрат і моментом, коли суспільство продемонструвало надзвичайний потенціал самоорганізації.

Саме тоді українці, на його думку, особливо гостро усвідомили значення армії. Довіра до Збройних сил зросла, а сама армія почала трансформуватися. Водночас держава була змушена поставити питання безпеки значно вище у власних стратегічних пріоритетах.

Залужний також нагадує про уроки Мінського процесу. На його переконання, отриманий після 2014 року час мав бути використаний для переосмислення української державної стратегії та зміцнення країни. Він формулює цей досвід як принцип, за яким історичний шанс не можна нескінченно відкладати.

У цьому контексті нинішню війну Залужний розглядає не лише як результат безпосередніх рішень останніх років. Він пов’язує її з довгостроковими процесами, які відбувалися протягом усіх десятиліть Незалежності, зокрема з недостатньою увагою до оборони, технологій, промисловості та державної спроможності.

Водночас його оцінка не зводиться до критики минулого. Головне питання, яке ставить Залужний, стосується майбутнього. На його думку, 35-річчя Незалежності має стати приводом не лише для згадування пройденого шляху, а й для визначення того, якою Україна повинна бути на наступному етапі.

Ключовим завданням він вважає збереження свободи та недопущення повторення помилок, які вже мали для держави надзвичайно високу ціну. Україна, за його логікою, повинна виходити з досвіду попередніх десятиліть і будувати державу, здатну самостійно захищати власні інтереси.

Таким чином, Валерій Залужний закликав сприймати 35-річчя Незалежності як точку переосмислення, а не лише як ювілейну дату. Він вважає, що наступні п’ять років можуть стати визначальними для України: саме в цей період суспільству доведеться зберегти єдність, посилити державні інституції, розвивати оборонні та технологічні можливості й не дозволити втомі та зневірі зруйнувати здобуту свободу.

Источник: ASPI news