Порожні будинки, занедбані приміщення та інші об’єкти, які роками не використовуються, можуть стати соціальним житлом, приміщеннями для бізнесу або джерелом додаткових надходжень до місцевих бюджетів. Водночас багато українських громад досі не працюють із безхазяйним майном та відумерлою спадщиною системно — часто через нерозуміння, з чого почати.
«Безхазяйне майно та відумерла спадщина — це актив, який буквально лежить під ногами. Найчастіше відумерла спадщина — це житлова нерухомість. Після відновлення громада може використовувати її для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб або інших вразливих категорій. Щодо безхазяйного майна, то це переважно нежитлові об’єкти, які можна передавати в оренду для розвитку бізнесу або продавати, поповнюючи місцевий бюджет», — пояснює Вікторія Копчак, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Херсонській області.
Водночас головною перешкодою для громад часто є не відсутність законодавчих механізмів, а складність процедур і страх зробити перший крок.
«Найчастіше громади сприймають питання відумерлої спадщини та безхазяйного майна як надто складний і ризикований юридичний процес. Більшість не мали практичного досвіду роботи з цими питаннями, тому не розуміли, з чого почати і як пройти весь алгоритм», — говорить Наталія Баланюк, радниця з питань децентралізації та місцевого самоврядування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Миколаївській області.
Саме тому «U-LEAD з Європою» реалізує навчальну програму «Безхазяйне майно і відумерла спадщина як інструменти поповнення майнових ресурсів громади». Її учасники працюють із практичними кейсами та вчаться вибудовувати роботу з такими об’єктами — від їх виявлення і збору документів до оформлення у комунальну власність.
Від навчання до результату
Практичний досвід учасники програми побачили у Теребовлянській громаді на Тернопільщині. Ще торік команда громади сама проходила навчання від «U-LEAD з Європою», а сьогодні вже має перші результати.
«Раніше ми теж займалися питаннями безхазяйного майна та відумерлої спадщини, але все ж опосередковано. Старе положення вже не відповідало чинному законодавству, та й фактично ніхто системно з ним не працював. Навчання допомогло нам розібратися в процедурі та отримати необхідні інструменти для роботи», — розповідає Зоряна Малечко, головна спеціалістка юридичного відділу Теребовлянської міської ради.
Наразі громада вже оформила один об’єкт відумерлої спадщини. Також триває процедура щодо безхазяйного майна.
Досвід Теребовлянської громади вже планують застосовувати і в інших регіонах. Зокрема, після участі у програмі Рахівська міська рада на Закарпатті почала готувати документи для системної роботи з такими об’єктами.
«У нашій громаді ця робота фактично була занедбана. Не було ні комісії, ні положення, ні системного підходу. Зараз ми розробляємо всі необхідні документи, щоб розпочати системну роботу», — каже перший заступник Рахівського міського голови Іван Молдавчук.
За його словами, така робота може допомогти громаді збільшити фонд соціального житла — зокрема для внутрішньо переміщених осіб, військових, людей з інвалідністю внаслідок війни, а також педагогів і медиків.
Представники громад, які лише починають працювати з такими об’єктами, кажуть: головне, що дає практичний досвід, — розуміння чіткої послідовності дій.
«Раніше я просто не знала, з чого почати. А тепер уже розумію: спочатку створюється комісія, потім збираються документи, проводиться обстеження, готуються матеріали до суду. Уже є розуміння всього алгоритму», — говорить Валентина Гавриш, секретарка виконавчого комітету Черкаської селищної ради Донецької області.
У «U-LEAD з Європою» наголошують: навіть якщо під час роботи з об’єктом громада знаходить його власника або спадкоємця, це також результат.
«Ми вже мали випадки, коли встановлювали, хто є власником, і зв’язувалися з цими людьми. Принаймні вони приводили майно до належного стану, щоби воно не заростало і не створювало незручностей сусідам. У підсумку громада лише виграє: або отримає майно у комунальну власність, або власник почне ним займатися», — зазначає Зоряна Малечко.
Занедбане майно може роками залишатися проблемою для громади. Але за системного підходу воно може стати додатковим ресурсом — для житла, розвитку бізнесу або наповнення місцевого бюджету. Головне, кажуть учасники програми, — зробити перший крок.