Запах хліба й незламна воля: як жителька Тального вчить не здаватися перед важкою хворобою
Софія Дубницька все життя тримала на долонях найсвятіше – хліб. Спочатку на Тальнівській хлібопекарні, згодом – у магазині «Україна». Її руки й досі пахнуть борошном, а очі завжди випромінюють тепло. Сьогодні жінка проходить свій найважчий, штормовий етап – бореться з онкологією. Проте не чекайте тут слізних благань чи розпачу. Це розповідь не про жалість, а про жінку-бійця, яка попри десяту хіміотерапію, виснажливу недугу й несправедливість «безкоштовної» медицини міцно тримає удар і вчить усіх нас любити життя.
Професія, обрана серцем: від Уманського кооперативного до народної любові
Усе її життя було пов’язане з тим, що дарує ситість і радість. Вибір професії для Софії Дубницької не був випадковістю чи прагматичним розрахунком – то була дитяча мрія.
«», – згадує вона.
Після закінчення Уманського кооперативного технікуму були понад двадцять років відданої праці на хлібокомбінаті, а згодом – ще п’ять з половиною в магазині «Україна». Усе, що пов’язане з борошном – хліб, пухкі пиріжки, розкішні торти, – було її стихією. До майстрині йшли за смаком і за настроєм. Постійними клієнтами ставали колективи місцевого газового господарства, школи–інтернату, інші тальнівці. Люди завжди залишалися задоволеними.
Сьогодні пані Софія вже не може працювати, та й дієта через хворобу сувора – колишніх ласощів не покуштуєш. Проте, проходячи повз колишнє місце роботи, вона обов’язково заглядає до колег: «». У цих словах – жодної заздрості, лише чиста, світла гордість за справу свого життя.
Коли шторм приходить зненацька
Хвороба увірвалася в життя пані Софії раптово, підступно й тихо, як це зазвичай і буває з онкологією. Якби не випадковість, ворог міг би ховатися ще довше.
», – розповідає жінка.
Першою на сполох забила Яна, працівниця аптеки, що розташована в магазині «Україна». Саме вона помітила, що в Софії пожовтіли склери очей, і наполегливо порадила негайно йти до лікаря. Але українська жінка не була б собою, якби одразу кинула роботу: треба було доробити зміну в п’ятницю, потім удома вибрати картоплю… Лише в понеділок вона потрапила на УЗД до лікаря Ярослава Паращука, який і виявив новоутворення.
Перші дні після встановлення діагнозу здавалися суцільним важким сном. Вистояти допоміг двоюрідний брат, який одразу взяв на себе логістику порятунку: Черкаси, Київ, знову Черкаси. Зупинилися на обласному центрі: там лікування бодай трохи дешевше.
Софія Дубницька відверто, без прикрас говорить про реалії, з якими стикається кожен онкохворий в Україні. Безкоштовна медицина – міф, який розбивається об перші ж чеки. Кожне комп’ютерне томографування (КТ) черевної порожнини – шість тисяч гривень. Дві перші «хімії» жінка купувала повністю за власні кошти. Вони танули на очах, але незламна воля тримала її на ногах. Лікарі дивувалися: зазвичай пацієнти «здають» за показниками гемоглобіну вже після першої-другої процедури. Пані Софія трималася набагато довше. Зараз у неї за плечима вже десятий курс хіміотерапії.
Людина живе доти, доки її тримають люди
Коли цю неймовірну жінку запитуєш, що саме дає їй сили прокидатися щодня й продовжувати цей виснажливий бій, вона відповідає миттєво й щиро: віра людей.
«Мене підтримують усі: і знайомі, і рідні, і куми. Ця віра мене й не дозволяє мені впасти. Я й сама іноді втрачаю її», – крізь сльози каже вона.
Хвороба змінила її зовні: пані Софія дуже схудла, тож довелося повністю оновити гардероб. Купила лише три речі, практично й по-бойовому розмірковуючи: «». Вона не витрачає енергію на зайве, усю силу спрямовуючи на боротьбу за життя.
Величезною опорою для Софії Михайлівни стали односельці й адміністраторка Корсунки Тетяна Білоус, яка взяла картку жінки й організувала збір коштів. Хто скільки міг, перераховував гривні, за які згодом купували життєво необхідні ліки. Наша співрозмовниця просить обов’язково переказати найтеплішу, безмежну вдячність усім, хто відгукнувся на її біду.
Рецепт стійкості від Софії Дубницької
Вона не хоче, щоб її жаліли. Батьки померли від онкології, і жінка добре знає обличчя цієї недуги. Тому не просить милостині, а демонструє приклад того, як потрібно приймати бій.
Людям, які сьогодні, можливо, почули в кабінеті лікаря страшний діагноз і скаменіли в німому розпачі, хвора, котра пройшла десять кіл хіміотерапевтичного пекла, дає просту, але перевірену пораду: «я».
Вона тримається. Пахне хлібом, вірою й незламністю. І цей бій пані Софія виграє щодня кожним своїм подихом і усмішкою всупереч усьому.
Як допомогти?
Ціль збору: на лікування онкології
Картка 4790729925991580
Отримувач: Дубницька Софія Михайлівна
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Ігор Новицький: партнерство з CEJA відкриває нові можливості для молодих фермерів України