Подорожчання бензину в Україні змусило шукати нові способи захисту паливного ринку — група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону.
Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість розповів виконувач обов'язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко. Ідея проста: тримати частину запасів пального поза зоною російських ракет і дронів, щоб у разі потреби швидко постачати його українським споживачам.
Постійні російські удари по паливній інфраструктурі змушують Україну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для резервів, пояснив Федоренко. Розташування майбутніх об'єктів поблизу кордону має скоротити логістичне плече, якщо пальне доведеться перекидати швидко.
Конкретних параметрів проєкту поки не розкрили. Невідомо, який обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об'єкти, скільки резервуарів побудують, у яку суму обійдеться інвестиція та коли сховища запрацюють. Підписаний документ — це меморандум, тобто фіксація намірів, а не старт будівництва.
Партнера обрали не випадково. MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи, її нафтопереробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна і в 2026 році транспортувала нафту до НПЗ MOL — за оцінкою Центру Разумкова, в червні обсяги сягали приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.
Що це дасть українським водіям
Прямого і миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має — нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим. Їхнє завдання інше: зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.
У вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку в 100 гривень за літр. Головною проблемою ринку була не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту. Додатковий резерв в Угорщині зовнішні цінові фактори не прибере, зате допоможе уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.
Створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку і зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни. У липневому огляді Центр Разумкова зазначав: попри різке подорожчання бензину і особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, а системного дефіциту вдалося уникнути — ринок переживав насамперед ціновий шок через дорожчий імпорт, логістику та зовнішню кон'юнктуру.
Меморандум підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у форматі C8 — «Карпатської вісімки». До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія. Учасники представили спільний інвестиційний портфель приблизно з 95 проєктів загальною вартістю близько 40 мільярдів євро.
Якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву отримає захищений тил уже за кордоном Європейського Союзу. Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі: країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді.
Раніше Politeka повідомляла, дизель знову на весняному максимумі понад $1500 — що буде з цінами на пальне взимку.
Як повідомляла Politeka, пальне в Україні дорожчає: дизель уже наблизився до психологічної позначки.