«Застава не має бути кешбеком від вкраденого»: у НАБУ закликають змінити процедуру

Про це написав у Фейсбуці керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, передає Укрінформ.

"Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов'язують заставодавця з підозрюваним? І головне - чи мають ці кошти законне походження?.. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів", - заявив він.

На його переконання, правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін. На думку Абакумова, хорошою основою для таких змін може стати законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року.

Керівник підрозділу детективів наголосив, що метою застави у кримінальному процесі є гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов'язків. Однак практика свідчить, що у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки.

У цьому зв'язку Абакумов згадав про справу "Мідас". За його словами, мільйони гривень вносяться як застави за топпосадовців з рахунків компаній із сумнівною господарською діяльністю, які формально не мають до цих людей жодного стосунку.

Правоохоронець розкрив механізм цих схем. Зокрема, джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і переказує гроші на відповідний рахунок.

За даними бюро, розцінки за таку послугу були різними, від 10% до 30% від суми застави, що свідчить про створення прибуткового бізнесу.

При цьому керівник підрозділу детективів наголосив, що у цих випадках фінансовий моніторинг не спрацьовує, оскільки гроші переказуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю без належної перевірки законності внесених коштів.

Як повідомлялося, 19 серпня НАБУ і САП заявили, що повідомили про підозру у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ряду посадовців, які 29 червня забезпечили внесення 150 млн грн застави за одного з фігурантів справи «Мідас».

За даними слідства, до складу групи входили: заступник керівника Офісу Президента, колишній народний депутат, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

Зокрема, слідчі дії проводилися у заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої.

19 серпня Президент Володимир Зеленський звільнив Мудру з посади заступника керівника ОП.

Згодом Мудра заявила, що сама подала заяву про звільнення.

Фото: НАБУ