Заступниця редактора української версії газети не змогла довести трудові відносини з компанією — що сказав Верховний Суд

Верховний Суд визначив критерії, за якими цивільно-правовий договір про надання послуг не перетворюється на трудовий, навіть якщо людина регулярно виконує завдання для компанії, користується її ресурсами та працює тривалий час.

У постанові від 22 липня 2026 року у справі № 761/43511/24 суд розглянув спір між колишньою виконавицею та компанією щодо визнання відносин трудовими.

Позивачка стверджувала, що з травня 2022 року до вересня 2024 року фактично працювала заступником редактора української версії газети.

Жінка зазначала, що мала постійне робоче місце в офісі, користувалася комп’ютерною технікою компанії, корпоративною електронною поштою, робочими чатами у Telegram та Slack, виконувала регулярні редакторські завдання та отримувала систематичну оплату.

На її думку, такі обставини свідчили про фактичну наявність трудових відносин, а договір про надання послуг лише приховував трудовий договір.

Суд першої інстанції підтримав її позицію та визнав відносини трудовими. Однак апеляційний суд скасував це рішення, а Верховний Суд залишив такий висновок без змін.

Верховний Суд пояснив різницю між працівником і виконавцем

Суд наголосив, що сама по собі наявність окремих ознак трудових відносин ще не означає автоматичного визнання договору трудовим.

При розмежуванні трудового договору та цивільно-правової угоди необхідно оцінювати всю сукупність обставин.

За трудовим договором, відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, працівник:

• виконує визначену трудову функцію;
• підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку;
• працює в організації роботодавця;
• отримує заробітну плату;
• має забезпечені роботодавцем умови праці.

Тобто працівник фактично передає роботодавцю свою працю як процес.

Натомість за договором про надання послуг, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, виконавець зобов’язується надати визначену послугу, а замовник — оплатити її.

Ключовим питанням є те, чи була особа включена в організацію праці підприємства як працівник, чи самостійно надавала визначені договором послуги.

Чому договір із ФОП залишили цивільно-правовим

Верховний Суд врахував, що між сторонами був укладений договір № 56 БГ/22, який передбачав надання послуг редактора та перекладача матеріалів для сайту.

Суд встановив, що:

• у договорі був чітко визначений перелік послуг;
• сторони підписували акти приймання-передачі виконаних робіт;
• оплата здійснювалася після підписання актів;
• розмір винагороди визначався договором та додатками;
• був встановлений строк дії договору;
• передбачалася відповідальність за порушення умов угоди;
• позивачка діяла як ФОП;
• отримані кошти декларувала як підприємницький дохід та сплачувала податки.

Протягом дії договору позивачка не заявляла про порушення трудових прав.

Окремо Верховний Суд звернув увагу на принцип добросовісності та доктрину venire contra factum proprium — заборону суперечливої поведінки.

Йдеться про те, що сторона не повинна після тривалого виконання договору в одному форматі змінювати свою позицію, якщо це суперечить її попередній поведінці.

Також Суд зазначив, що акти здачі-приймання послуг регулярно підписувалися обома сторонами без заперечень, а винагорода за ними сплачувалася.

Позивачка протягом тривалого часу виконувала договір як цивільно-правовий, підписувала акти, отримувала винагороду та декларувала її як підприємницький дохід.

Лише після припинення співпраці вона заявила про наявність трудових відносин.

Для Верховного Суду ця обставина мала значення при оцінці добросовісності поведінки сторін.

Статус ФОП сам по собі не визначає характер відносин

Водночас Верховний Суд наголосив, що сам факт реєстрації людини як ФОП не означає автоматично, що відносини є цивільно-правовими.

Якщо особа фактично:

• працює за графіком роботодавця;
• підпорядковується керівнику;
• виконує постійну трудову функцію;
• має визначене робоче місце;
• користується обладнанням роботодавця;
• включена до структури підприємства,

такі відносини можуть бути визнані трудовими незалежно від назви договору.

Суд оцінює не формальну назву документа, а його реальний зміст.

Висновки для роботодавців та працівників

Для роботодавців постанова Верховного Суду означає, що цивільно-правовий договір із ФОП має відповідати своїй природі не лише на папері, а й у фактичній роботі.

Головний висновок Верховного Суду

Не назва договору і не статус ФОП визначають характер правовідносин. Вирішальним є те, як сторони фактично виконували свої обов’язки.

Питання із зарплатою

Суд першої інстанції, визнавши відносини трудовими, додатковим рішенням стягнув на користь позивачки 483 771,54 грн середньої зарплати.

У касаційній скарзі вона просила збільшити суму до 1 372 204,80 грн.

Однак після того, як апеляційний суд визнав відносини цивільно-правовими та відмовив у позові, підстав для стягнення заробітної плати як за трудовими відносинами не залишилося.

Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.