Затримання Михайла Ткача у Відні: хронологія справи Кравченка і що відомо про журналістів УП в Австрії

Керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача затримали у Відні 8 жовтня, коли він працював над темою колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Саме Ткач у вересні з’ясував, що Кравченко після виїзду з України зареєструвався в австрійській столиці. Станом на 9 жовтня журналіста утримують під вартою, а офіційних пояснень австрійських правоохоронців у відкритих джерелах не з’явилося.

Як повідомляє «Українська правда», редакція вважає затримання незаконним і вимагає звільнити журналіста. Ткач перебував в Австрії разом із колегою Ярославом Бондаренком; на момент заяви редакція не знала, де той перебуває. Ми зібрали в одну хронологію все, що передувало затриманню, і окремо — що досі невідомо.

Хронологія: від виїзду генпрокурора до затримання журналіста

Дата Подія Джерело 12–13 вересня Дружина Кравченка Олександра виїхала до Молдови через пункт «Паланка», наступного дня — до Румунії джерела УП у правоохоронних органах 14 вересня, 02:19 Руслан Кравченко перетнув кордон у пункті «Шегині»; згодом заявив, що перебуває у відрядженні розслідування УП 14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу; у НАБУ відповіли, що підозру офіційно не вручали. Президент відсторонив генпрокурора і вніс подання на звільнення «Рубрика», заяви сторін 15 вересня Верховна Рада звільнила Кравченка з посади трансляція засідання Ради 23 вересня УП оприлюднила розслідування Ткача: подружжя Кравченків зареєстроване у Відні, але вказана адреса — офіс компанії, що надає юридичні адреси «Українська правда» 8 жовтня, вечір Редакція повідомила про затримання Ткача у Відні «Українська правда» 9 жовтня Посольство запросило в Австрії пояснень; консул отримав доступ до журналіста і поговорив із ним. Ткача далі тримають під вартою МЗС, УП, NV

Що відомо, а що ні

Речник МЗС Георгій Тихий повідомив, що посольство України в Австрії звернулося до австрійської сторони із запитом щодо обставин затримання, а консул офіційно попросив доступ до затриманого. Згодом, як пише NV, консул поспілкувався з Ткачем. За даними редакції, з журналістом контактує адвокатка.

• Відомо: дата і місто затримання, мета поїздки (редакційне завдання, пов’язане з Кравченком), факт консульського доступу.
• Невідомо: підстави затримання і чи висунуто журналісту звинувачення — австрійська сторона публічно цього не пояснювала.
• Невідомо: де зараз Ярослав Бондаренко — в останніх публікаціях УП та МЗС це не уточнювалося.
• Невідомо: чи пов’язане затримання безпосередньо з Кравченком, чи з іншими обставинами роботи знімальної групи.

Хто такий Михайло Ткач

До «Української правди» Ткач працював у програмі «Схеми: корупція в деталях» — спільному проєкті Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший». У серпні 2020 року він заявив, що виявив у своїй квартирі ознаки встановлення підслуховувального пристрою, і журналістські організації вимагали розслідування, повідомляв Укрінформ.

Нинішній випадок — не перше затримання Ткача за кордоном. У лютому 2024 року польська поліція на кілька годин затримала його й оператора біля кордону з Білоруссю, де вони знімали матеріал про транзит товарів з Росії та Білорусі. Поліція пояснювала дії встановленням особи, а журналістів відпустили; Ткач тоді дякував українським дипломатам за допомогу, писала Радіо Свобода.

Чому саме Відень

У розслідуванні від 23 вересня Ткач перелічував українських «колишніх», які роками живуть в австрійській столиці: ексголову Конституційного суду Олександра Тупицького, ексголову НБУ Кирила Шевченка, ексдепутата Андрія Холодова. Співрозмовник журналіста іронізував: «Ще трохи – і у Відні збереться цілий український уряд у вигнанні». Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, якого у 2014 році затримали у Відні на запит США і який так і не був виданий.

Для українців, що опинилися в правових ситуаціях за кордоном, ключову роль відіграє консульська служба. Як змінюються правила для наших громадян у Європі, ми розповідали у матеріалі про нові правила Німеччини для військовозобов’язаних українців.

Що може консул і що буде далі

Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року (стаття 36) гарантує затриманому іноземцю право на повідомлення консульства, на зв’язок із консулом і на його відвідування; консул також може сприяти в організації юридичного захисту. Водночас консул не може звільнити людину чи втрутитися в рішення суду — це компетенція австрійських органів.

За загальними нормами австрійського кримінального процесу, затриманого мають або відпустити, або протягом 48 годин передати суду, який вирішить питання про тримання під вартою. Тож найближча ясність щодо підстав затримання, ймовірно, з’явиться саме після цього етапу або з офіційної заяви поліції чи прокуратури Відня.

Поки австрійська сторона не назвала підстав, головне питання не в тому, що шукали журналісти, а в тому, чи може репортер, який розслідує втечу посадовця, працювати в ЄС без ризику опинитися під вартою. Відповідь на нього дасть офіційне пояснення Відня, а не здогадки.

Фото: Михайло Ткач. Ольга Коротенко / «Українська правда», pravda.com.ua.