Заява Київської митрополії УПЦ: приписи ДЕСС до них не мають відношення і вони не будуть їх виконувати
Як повідомляють в УПЦ МП, 21 липня 2025 року на адресу Київської митрополії Української Православної Церкви надійшов лист від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 4499/11-09/25 від 17.07.2025 року з доданим до нього Приписом від 17.07.2025 № П-1 про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації у термін до 18 серпня 2025 року.
"Цьому листу передувала низка публікацій на сайті ДЕСС та публічні вислови керівництва ДЕСС, у яких, через свідоме кривотлумачення фактів та штучне нав’язування ознак, не властивих Українській Православній Церкві, вже формувалася ідея про вжиття заходів на заборону діяльності Української Православної Церкви", — йдеться у тексті листа митрополії.
Отриманий лист із Приписом для керівництва УПЦ МП "став очікуваним результатом тривалого у часі процесу, і за змістом він є не стільки правовим актом державної служби, скільки публічним ультиматумом на адресу вищих керівних органів Української Православної Церкви, в основу якого лягли не офіційні документи та об’єктивні факти, а власні суб’єктивні думки керівника та працівників ДЕСС".
Так трактують в УПЦ МП офіційні результати дослідження, проведено експертами ДЕСС, щодо питання наявності ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в україні заборонена, та припис, скерований до проводу УПЦ МП, про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
“З огляду на отриманий Припис, зазначаємо, що на адресу Київської Митрополії Української Православної Церкви не надходило офіційного повідомлення ДЕСС ані про початок дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості, ані про закінчення зазначеного дослідження, а також його результати, — йдеться у тексті надісланого документу УПЦ МП на адресу ДЕСС. — Згаданий у листі з Приписом наказ ДЕСС від 08.07.2025 № Н-101/11, яким були затверджені ознаки афілійованості, також не надходив на адресу Київської Митрополії Української Православної Церкви. Тобто до 21 липня 2025 року − часу отримання листа ДЕСС про усунення виявлених порушень та доданого до нього Припису – Київська Митрополія Української Православної Церкви була позбавлена можливості ознайомитись з вищезгаданими документами ДЕСС, які регламентують процес дослідження, та, що найголовніше, заявити свою позицію з зазначених питань, а також висловити згоду чи заперечення щодо важливих і дискусійних питань.
Як стало відомо з відкритих джерел інформації, 17 травня 2025 року на офіційному сайті ДЕСС було розміщено публікацію про початок дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості Київської Митрополії Української Православної Церкви. Однак, Київська Митрополія Української Православної Церкви, розпочавши вивчення складових елементів здійснюваного дослідження дослідницькою групою ДЕСС, стикнулася із втаємниченням ключових документів даного процесу, що відразу викликало сумнів щодо законності дослідження та неупередженості дослідницької групи. Дізнатись про законні підстави для здійснення дослідження стало неможливим, оскільки зміст Службової записки начальника Відділу у справах релігії від 16.05.2025 № 41, яка стала підставою для прийняття Наказу ДЕСС від 16.05.2025 № Н-70/11 «Про проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена», віднесено до категорії «таємно»”.
В УПЦ МП ставлять запитання: “чому положення Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» та Постанову Кабінету Міністрів України № 543 «Про затвердження Порядку проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена», серед усіх релігійний організацій України застосовано в першу чергу саме до Київської Митрополії Української Православної Церкви? Невже такий жереб обирається на власний розсуд чиновниками ДЕСС для розправи з неугодними?
Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» № 3894-IX надав державі можливість втручатись у свободу совісті та віросповідання під приводом національної безпеки. Це становить безпосереднє конвенційне порушення, адже національна безпека не фігурує з-поміж цілей, перелічених у статті 9 §2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Пакті про громадянські і політичні права.
Відмова творців Конвенції та Пакту включити саме цей мотив до переліку законних підстав втручання віддзеркалює першорядне значення релігійного плюралізму як «однієї з підвалин демократичного суспільства», і того факту, що держава не може вказувати особі, у що вона має вірити, або ж вживати заходів, спрямованих на те, щоб змусити її змінити переконання. Тому держава не може посилатись на саму лише потребу захистити національну безпеку, аби обмежувати реалізацію права особи або групи осіб сповідувати свою релігію”, — зазначають в УПЦ МП, трактуючи вимогу згаданого закону про розірвання канонічних стосунків з РПЦ МП, як обмеження свободи совісті.
Також в УПЦ МП твердять, що у складі дослідницької групи, сформованої з п’яти штатних працівників ДЕСС, які перебувають в безпосередньому підпорядкуванні голові ДЕСС, не було фахівців ані в сфері богослов’я, ані в питаннях канонічного права.
“Поза сумнівом є те, що дослідження порушених питань потребує не лише юридичного аналізу, а насамперед богословсько-канонічного розуміння устрою Церкви. Окрім того, як вбачається з відкритих джерел, члени дослідницької групи у своїх публікаціях та висловах тримаються відверто однобокої позиції щодо Української Православної Церкви, і це вказує на їхнє упереджене ставлення до Української Православної Церкви. Ці та інші факти свідчать про відсутність незалежності та компетенції членів дослідницької групи, що в свою чергу унеможливлює об’єктивність висновку в межах здійснюваного дослідження”.
У Київській митрополії УПЦ МП повідомляють, що “з огляду на наявність достатніх підстав стверджувати та обґрунтувати відсутність принципу рівності та безсторонності (неупередженості) ДЕСС при формуванні дослідницької групи, Київська Митрополія Української Православної Церкви звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про зупинення дії наказу ДЕСС № Н-65/11 про склад дослідницької групи. На сьогодні судовий розгляд не завершено”.
“Неприпустимим фактом” в УПЦ МП називають те, що за їх словами, ДЕСС у своїй діяльності систематично ігнорує представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів.
“Зокрема, неодноразово ігнорувалось прохання представників Київської Митрополії Української Православної Церкви взяти участь у здійснюваних ДЕСС експертизах і дослідженнях. Навіть дослідження про виявлення ознак афілійованості Київської Митрополії проводилося без залучення представників самої Київської Митрополії. Київська Митрополія Української Православної Церкви не отримала жодного запиту про надання інформації, пояснень, документів тощо, що передбачено Законом України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій»: «Після оприлюднення повідомлення про початок дослідження центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, може звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб про надання інформації, пояснень, документів, витягів з публічних електронних реєстрів, які необхідні для здійснення дослідження та встановлення наявності або відсутності ознак афілійованості, визначених статтею 5-1 цього Закону.». Це є порушенням статті 30 Закону України № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»”.
Тому, як твердять в УПЦ МП, під час здійснення дослідження вони були позбавлені можливості надати свої документально аргументовані докази.
“Маємо підставу припустити, що ДЕСС була не зацікавлена враховувати позицію Київської Митрополії Української Православної Церкви, оскільки це могло перекреслити заздалегідь заплановані «результати дослідження». Право на участь у процесі прийняття рішень і проведення відповідного дослідження забезпечено не було”.
На підтвердженням такого свого судження в УПЦ МП звертають увагу на використані джерела, на які посилається дослідницька група ДЕСС.
“Насамперед, це Наказ Міністерства культури України від 25 січня 2019 № 37 «Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об’єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Посилання на результати релігієзнавчої експертизи 2019 року як підставу для проведення дослідження щодо афілійованості у 2025 році є таким, що не відображає фактичного правового статусу Української Православної Церкви. 27 травня 2022 року відбувся Собор Української Православної Церкви, на якому були ухвалені важливі рішення щодо Статуту про управління Української Православної Церкви. Про це було належним чином проінформовано ДЕСС ще у 2022 році.
Наступною підставою, на яку посилається дослідницька група ДЕСС, є Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви, який затверджений Наказом ДЕСС від 27 січня 2023 № Н-8/11, та судове рішення від 18 вересня 2024 року у справі № 320/26027/23. Посилатись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року є неприпустимим, оскільки станом на серпень 2025 року рішення першої інстанції не набрало законної сили, адже судовий процес ще триває та не завершений. Слід нагадати керівництву та працівникам ДЕСС, що якщо судове рішення, що не набрало законної сили, використовується як основа для дій, це може призвести до відповідних наслідків, таких як скасування рішень, прийнятих на його основі, або притягнення до відповідальності посадових осіб”, — йдеться у листі керівництва УПЦ МП.
А найбільш дивним на їх думку є той факт, що “результати дослідження ґрунтуються здебільшого не на підставі чинних документів України, зокрема на документах Української Православної Церкви, за якими здійснюють свою діяльність релігійні організації Української Православної Церкви, в тому числі Київська Митрополія Української Православної Церкви, а переважно на підставі документів іноземної держави, яка здійснила збройну агресію проти України. Так дослідницька група ДЕСС досягає «результатів» свого дослідження на підставі цілої низки іноземних документів, до яких Київська Митрополія Української Православної Церкви не має жодного відношення”, — намагаються переконати в УПЦ МП.
Також вони звертають увагу, що дослідницька група ДЕСС використала публікації з різних інтернет-ресурсів, значна кількість яких також розміщена на сайтах держави, що здійснила військову агресію проти України.
“Це фактично вказує на те, що чиновники ДЕСС визнають легітимність для України документів іноземних організацій держави, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України. Релігійна організація чи релігійне об’єднання не може нести відповідальність за дії третіх осіб”. Йдеться про публікації, в яких фіксується діяльність чинних представників єпископату УПЦ МП на підтримку країни-агресора.
В УПЦ МП твердять, що у дослідженні робиться посилання на неопубліковані рішення вищих керівних органів Української Православної Церкви. “Але при цьому вкотре зазначаємо, що запитів на отримання відповідних копій чи оригіналів документів на адресу Київської Митрополії Української Православної Церкви не надходило”.
Далі в УПЦ МП переводять увагу на свою соціально-гуманітарну діяльність і у декількох абзацах перечислюють яку саме допомогу і кому вони надавали, наголошуючи, що “від початку повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України Українська Православна Церква, парафії якої розташовані в усіх областях Української держави, чітко заявила свою позицію щодо засудження війни Росії проти України та закликала до якнайшвидшого її припинення”.
“Загальна сума фінансової допомоги, наданої Українською Православною Церквою за період війни, складає понад 241,5 млн. грн”, — заявляють в УПЦ МП.
“Зважаючи на все вищевикладене та загалом на діяльність ДЕСС щодо Української Православної Церкви, зазначаємо, що Припис від 17.07.2025 № П-1 з вимогою усунути якісь надумані ознаки афілійованості, є грубим втручанням у внутрішнє життя Української Православної Церкви, що є порушенням чинного законодавства України та міжнародного права. Припис передує закінченню судових процесів, які мають істотне значення у встановленні фактів незаконних дій з боку ДЕСС. Крім того, Припис суперечить Рішенню Ради національної безпеки України і оборони від 25.03.2021 «Про Стратегію воєнної безпеки України», затвердженої Президентом України, про недопустимість загострення конфліктів, спричинених релігійними чинниками. Припис, отриманий Київською Митрополією Української Православної Церкви, має відверто маніпулятивний характер і є абсолютно далеким від об’єктивності та реалій, у яких перебуває Українська Православна Церква.
Проаналізувавши Припис про усунення порушень та результати дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості, Київська Митрополія Української Православної Церкви дійшла висновку, що пункти Припису з зобов’язанням усунути порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації, є фікційними, не мають стосунку до Української Православної Церкви, а тому не можуть бути взяті до виконання”, — підсумовують у листі Київської митрополії на адресу Державної служби з етнополітики і свободи совісті. Під листом стоїть підпис владики Онуфрія, якого в УПЦ МП називають «митрополитом Київським і всієї України».