«Зайве» пальне обійшлося ФОП у 1,8 млн грн донарахувань: Верховний Суд пояснив, що норматив не є лімітом

Верховний Суд визначив, що перевищення нормативів витрат пального, встановлених галузевим наказом, саме по собі не свідчить про завищення витрат ФОПом та не може бути єдиною підставою для донарахування податків. Такий висновок Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив у постанові від 5 жовтня 2026 року у справі №340/333/25, розглянувши спір ФОП із податковою.

У цій справі контролюючий орган під час перевірки дійшов висновку, що підприємець безпідставно включив до витрат понад 235 тисяч літрів дизельного пального. Податківці визначили допустимий обсяг його використання, зокрема, з урахуванням Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу №43, та внаслідок цього донарахували ПДФО, військовий збір і ПДВ, а також штрафні санкції. Верховний Суд із таким підходом не погодився.

Які саме аргументи податкової не витримали судової перевірки та які висновки з цієї постанови варто врахувати ФОП, – у матеріалі «Судово-юридичної газети».

Податкова знайшла понад 235 тисяч зайвих літрів

Як стало відомо із матеріалів справи, ФОП займався перевезенням вантажів і використовував для роботи значну кількість вантажних автомобілів. Під час документальної планової виїзної перевірки за 2019–2023 роки податківці звернули увагу на облік пального. На їхню думку, підприємець безпідставно включив до витрат 235 546 літрів дизельного пального: 138 257 літрів за 2019 рік та 97 289 літрів за 2020-й.

Для розрахунку податківці використали Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року №43. Податкова виходила з того, що з урахуванням пробігу автомобілів повинно було бути використано значно менше пального. І саме через це вони повідомили про завищення витрат на 3 531 701,47 грн.

В результаті наслідки для підприємця були суттєвими. Йому донарахували 616 086,26 грн ПДФО, 51 340,53 грн військового збору та 845 499 грн ПДВ. Окремо також нарахували штрафні санкції. ФОП оскаржив податкові повідомлення-рішення. Суди першої та апеляційної інстанцій стали на його бік.

Податкова звернулася до Верховного Суду, але касаційну скаргу також залишили без задоволення.

Що вирішив Верховний Суд

Головним питанням у справі стало питання про те, чи можна використовувати норми наказу №43 як обов’язкову межу для визначення витрат підприємця. Верховний Суд нагадав власну попередню практику, відповідно до якої Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті є галузевими. Вони призначені, зокрема, для планування потреби в паливі, контролю за його використанням, ведення звітності та раціонального використання нафтопродуктів.

Водночас наказ №43 не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Тому він не може встановлювати права та обов’язки платників податків. Якщо за встановленою формулою автомобіль мав витратити певну кількість пального, це ще не означає, що будь-який більший фактичний показник є порушенням.

Однак фактичні витрати мають бути реальними, документально підтвердженими та пов’язаними з господарською діяльністю. Саме це і стало найважливішим у справі.

У ФОП були документи, які підтверджували фактичні витрати

Суди встановили, що облік і списання пального здійснювалися на підставі подорожніх листів і товарно-транспортних накладних, які складалися на кожен виїзд автомобіля. Ці документи підприємець надав податковій під час перевірки.

При цьому контролюючий орган не висловив конкретних зауважень до їхньої форми чи змісту. Крім того, ФОП використовував власні норми витрат пального. Їх розрахували з урахуванням характеристик конкретних автомобілів, їхнього технічного стану, року випуску та рекомендацій заводів-виробників. Тобто підприємець мав документи, які дозволяли пов’язати витрати пального з реальною роботою автомобілів і перевезеннями.

Саме тому Верховний Суд погодився з висновками попередніх інстанцій: доводи податкової про завищення чистого оподатковуваного доходу через списання дизельного пального не ґрунтувалися на законодавстві.

Суд вказав, що податкова не може автоматично відкидати фактичні витрати лише тому, що вони не збігаються з нормативом наказу №43.

Окремо податкова намагалася донарахувати підприємцю ПДВ. Податківці посилались на пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Йдеться про випадки, коли придбані товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Тобто податкова вважала, що якщо частина пального не була використана в бізнесі, з відповідної суми необхідно нарахувати податкові зобов’язання. Але проблема полягала саме в тому, що висновок про зайве пальне був зроблений на основі застосування нормативів №43. Якщо ж цей норматив не встановлює обов’язкової межі для платника податків, то сама різниця між нормативним та фактичним показником ще не доводить, що пальне використовувалося поза господарською діяльністю.

Суди також врахували видаткові накладні та інформацію про залишки дизельного пального і бензину, придбаних у 2019-2023 роках. У результаті вони дійшли висновку, що нарахування ПДВ у розмірі 782 305 грн за відповідним епізодом було протиправним.

Крім того, суди встановили, що протягом 2021–2023 років за первинними документами ФОП використав пального більше, ніж придбав. Різниця становила 63 186 грн. На перший погляд, така невідповідність могла свідчити про проблему в обліку. І податкова саме на це звернула увагу.

Але Верховний Суд погодився з попередніми інстанціями: ця помилка не вплинула на формування податкового кредиту, оскільки підприємець на зазначену суму його не формував. Отже, бухгалтерська помилка була, але вона не дала ФОП податкової вигоди. Тому донараховувати ПДВ лише через сам факт такої невідповідності підстав не було.

У цій справі Верховний Суд нагадав: податок має нараховуватися не за припущенням, а на підставі доведених обставин. Для ФОП це означає, що важливо не лише вести облік, а й мати документи, які можуть пояснити кожну суттєву цифру. Для податкової – що галузевий норматив може бути орієнтиром для перевірки, але не може автоматично замінити доказування реального порушення. Саме тому перевищення норми витрат пального ще не означає, що підприємець занизив податки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.