Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність Київа припинити удари по російських НПЗ за умови, якщо країна-агресор зупинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Глава держави поставив питання щодо домовленостей США з росіянами щодо постачання дизельного пального, що американьска сторона не укладає угоди з Україною.
Про це повідомляє Західний інформаційний фронт.

Гарант зазначив, що Україна має вплив на роботу російської нафтової галузі, зокрема на рух суден і функціонування нафтопереробних заводів. Наголосив, що припинення ударів має бути взаємним. Та попередив про можливі проблеми зі світовим постачанням продовольства.

“За 2–3 місяці буде криза: всі говорять про дизель, але ніхто не говорить про зерно»” — заявив президент України.

Він закликав звернути увагу не тільки на ринок палива, а й на ризики для зернового експорту на тлі війни та проблем із логістикою.
Щодо браку дизпалива на тлі проблем з Іраном, і зокрема в Ормузькій протоці, можна сказати, що російське паливо навряд чи допоможе США з покриттям внутрішньої потреби у паливі. У росіян є гостра потреба в паливі, НПЗ горять під українськими БПЛА, це справедлива дзеркальна відповідь. Експортувати паливо до США, навіть якщо у росіян воно якось знайдеться, вони теж не зможуть без ударів з повітря. Тобто такі постачання не вирішать проблему американців.

Варто пригадати, що влітку цього року були повідомлення про новий підхід американьских вчених під спільним керівництвом дослідників з Інженерної школи при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі та Жіночого університету Іхва в Південній Кореї, який дозволяє перетворювати суміш трьох найпоширеніших видів пластику на водневе пальне високої чистоти при температурах, значно нижчих, ніж під час традиційної газифікації. Цього ж року інші американські вчені представили дослідження, опубліковане в журналі Американського хімічного товариства. Науковці застосували для переробки поліетилену розплавлені солі з хлоридом алюмінію (речовини виконують роль як розчинника, так і каталізатора). Отримали вихід бензину на рівні близько 60% у м’яких умовах. Зазвичай, щоб отримати пальне з поліетилену потрібні температури на рівні 450−500 °C шляхом піролізу. Але новий процес відбувається за температури нижче 200 °C. Це фактично домашні умови. Наразі є й інші інноваційні рішення для отримання пального з пластику, взагалі не піролізні, більш економні. Враховуючи, скільки в середньому місто викидає пластику на день, можна дійти висновку, що навіть дешева піролізна переробка пластику, налагоджена, надала б США більше дизпалива. Особливо якщо пригадати, що американці для своїх автівок використовують пальні суміші. Це додатково здешевшує процеси. До того ж, частку потреби США в паливі можна забезпечити за рахунок переходу на газове пальне, а частку – електричними авто. Окрім цього можна зробити висновок, що на проєкти своїх науковців в США теж звертають увагу зі складнощами. Хоча тут і політичне, і економічне, і наукове питання, які б можна було вирішувати на місці значно ефективніше.