Зібрали дрова на зиму в лісі — готуйте гроші: коли українцям загрожує штраф до 1530 гривень
У жовтні українці, які мають пічне опалення, запасаються дровами на зиму. Щоб заощадити на паливі, дехто вирушає до лісу по сухі гілки, повалені дерева або деревину, що залишилася після рубок. Однак не всі знають, що навіть сухостій і хмиз належать до лісових ресурсів, які не можна самовільно заготовляти для власних потреб. За порушення лісового законодавства передбачені штрафи, а за незаконну порубку, яка завдала істотної шкоди, може загрожувати кримінальна відповідальність.
Про правила використання лісових ресурсів та обмеження щодо збирання деревини роз’яснили у Державній екологічній інспекції Поліського округу.
Чи можна збирати в лісі сухі гілки та повалені дерева
Відповідно до статті 66 Лісового кодексу України, громадяни мають право безоплатно перебувати в лісах державної та комунальної власності та збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо з дотриманням установлених обмежень. У лісах приватної власності таке право реалізується за згодою власника.
Однак заготівля деревини до загального використання лісових ресурсів не належить.
Стаття 67 Лісового кодексу визначає заготівлю деревини та другорядних лісових матеріалів як спеціальне використання лісових ресурсів. Згідно зі статтею 69 Кодексу, таке використання на виділеній лісовій ділянці здійснюється на підставі спеціального дозволу — лісорубного або лісового квитка.
Це означає, що громадяни не можуть на власний розсуд спилювати живі чи сухі дерева, забирати повалені стовбури, пні, хмиз та іншу деревину з лісових ділянок.
При цьому не має вирішального значення, чи дерево росте, чи вже висохло або впало внаслідок негоди. Сам по собі стан дерева не надає права на його самовільну заготівлю.
Окремо законодавство визначає поняття хмизу. Відповідно до Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої наказом від 27 вересня 2021 року №621, хмиз — це лісоматеріали діаметром менше 4 сантиметрів та довжиною до 6 метрів, які складаються з тонких стовбурів, верховіття, гілок і сучків.
Отже, навіть невеликі сухі гілки можуть належати до деревних лісових ресурсів. Їхнє використання не стає автоматично дозволеним лише через невеликий розмір.
Також не можна самовільно забирати порубкові рештки, що залишилися після проведення лісогосподарських робіт. Вони також належать до деревних ресурсів, використання яких регулюється законодавством.
Який штраф загрожує за незаконну порубку дерев
Відповідальність за незаконну порубку та пошкодження дерев і чагарників установлена статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, за незаконну порубку або пошкодження дерев і чагарників, перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників, а також за знищення чи пошкодження визначених цією статтею лісових культур, сіянців, саджанців і молодняка передбачений штраф для громадян від 510 до 1020 гривень.
Для посадових осіб штраф становить від 2550 до 5100 гривень.
Якщо особа протягом року після накладення адміністративного стягнення повторно вчинить порушення, передбачене частиною першою статті 65 КУпАП, штраф для громадян зростає до 1020–1530 гривень, а для посадових осіб — до 10 200–15 300 гривень.
Таким чином, адміністративна відповідальність за цією статтею може наставати не лише за самовільне спилювання живого дерева, а й за незаконну порубку сухостійного дерева, пошкодження чагарників або перевезення незаконно зрубаної деревини.
Водночас слід розрізняти незаконну порубку та збирання деревини, яка вже лежить на землі. Сам факт збирання сухих гілок не означає автоматичного застосування штрафу за статтею 65 КУпАП. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності потрібно встановити конкретне порушення та його склад.
Окрема відповідальність установлена статтею 64 КУпАП за порушення визначеного порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, а також заготівлі живиці.
За таке порушення штраф для громадян становить від 102 до 238 гривень, а для посадових осіб — від 170 до 272 гривень.
При цьому застосування статті 64 також залежить від характеру встановленого порушення. Вона не передбачає безумовного штрафу за кожну підібрану в лісі гілку.
Крім того, за статтею 65-1 КУпАП знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та інших захисних лісових насаджень тягне за собою штраф для громадян від 510 до 765 гривень, а для посадових осіб — від 1020 до 1530 гривень.
Якщо під час заготівлі деревини знищено або пошкоджено підріст у лісі, стаття 66 КУпАП передбачає для громадян штраф від 51 до 102 гривень, а для посадових осіб — від 119 до 170 гривень.
Коли за незаконно зрубані дерева загрожує кримінальна відповідальність
У випадках, коли незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних чи інших лісових насадженнях, а також перевезення, зберігання чи збут незаконно зрубаних дерев або чагарників заподіяли істотну шкоду, може наставати кримінальна відповідальність за статтею 246 Кримінального кодексу України.
Частина перша цієї статті передбачає штраф від 17 000 до 25 500 гривень або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Для визначення істотної шкоди застосовують примітку до статті 246 КК України.
У 2026 році для кваліфікації кримінальних правопорушень неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1664 гривні. Це відповідає половині прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2026 року в розмірі 3328 гривень.
Відповідно, грошовий поріг істотної шкоди за статтею 246 КК України у 2026 році становить 33 280 гривень.
Водночас ця стаття дозволяє визнавати істотною й іншу шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в частині охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Якщо відповідні дії вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, частина друга статті 246 КК України передбачає обмеження чи позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
За дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках, на територіях або об’єктах природно-заповідного фонду чи в інших особливо охоронюваних лісах, передбачений штраф від 25 500 до 34 000 гривень або обмеження чи позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Якщо порушення спричинило тяжкі наслідки, покарання становить від п’яти до семи років позбавлення волі. Грошовий поріг тяжких наслідків за цією статтею у 2026 році становить 99 840 гривень.
Окрім адміністративної або кримінальної відповідальності, порушнику може бути пред’явлена вимога про відшкодування шкоди, заподіяної лісу.
Для її обчислення застосовуються такси, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 23 липня 2008 року №665. Розмір шкоди залежить від характеру порушення, характеристик пошкоджених або незаконно зрубаних насаджень та інших установлених обставин. Тому сума відшкодування може перевищувати адміністративний штраф.
Кому дозволено безкоштовно збирати деревину для опалення
Водночас в Україні діє спеціальний механізм безоплатного забезпечення паливною деревиною населення територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Його передбачає постанова Кабінету Міністрів від 30 липня 2024 року №861, яка діє зі змінами, внесеними у 2025 році.
Відповідно до документа, на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування населення відповідних територій може безоплатно збирати порубкові рештки для побутових потреб домогосподарств.
Однак це право поширюється не на всі лісові ділянки. Збирання допускається лише в межах районів, територіальні громади яких включені або були включені до визначеного переліку територій, де ведуться чи велися бойові дії або які були тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Також обов’язковою умовою є безпечне перебування на відповідних лісових ділянках, зокрема після припинення бойових дій та очищення території від вибухонебезпечних предметів.
Конкретні лісові ділянки, дні та години, у які дозволяється збирати порубкові рештки, визначаються рішенням ради оборони відповідної області.
Збирання здійснюється за обов’язкової присутності представника постійного лісокористувача або власника лісу. При цьому заборонено відокремлювати стовбур дерева від пня та використовувати бензо- й електромоторні пили.
Таким чином, навіть у громадах, для яких передбачена можливість безоплатного отримання паливної деревини, не можна самовільно вирушати до будь-якого лісу та забирати звідти сухостій або повалені дерева.
Перед заготівлею дров громадянам варто звернутися до відповідного лісництва або постійного лісокористувача та уточнити, чи дозволено збирати деревину на конкретній ділянці і які умови для цього встановлені.
Адже відсутність листя, висохлий стовбур або гілки, що лежать на землі, самі собою не означають, що таку деревину можна безперешкодно забрати додому. Водночас відповідальність за порушення має визначатися не лише за фактом збирання деревини, а за конкретними діями людини та нормами законодавства, які були порушені.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
