Ім’я, адреса, номер телефону, медична картка чи банківські реквізити — уся ця інформація належить вам. Передаючи її державній установі, банку, лікарні чи приватній компанії, ви не втрачаєте контроль над нею, адже підприємства не мають права використовувати ці дані на власний розсуд. Про це нагадав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Джерело: Блог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця
Що таке життєвий цикл даних та євроінтеграційні зміни
Головна помилка багатьох — вважати, що обробка інформації закінчується в той момент, коли ви заповнили анкету чи надали паспорт. Насправді закон «Про захист персональних даних» визначає, що обробка охоплює весь життєвий цикл інформації: від реєстрації, накопичення та зберігання до використання, поширення, знеособлення і повного знищення.
Наразі Україна активно оновлює законодавство у межах євроінтеграції. Важливим кроком стало ухвалення Верховною Радою в першому читанні нового законопроєкту «Про захист персональних даних», який має посилити гарантії приватності та імплементувати європейські стандарти GDPR.
5 головних прав кожного громадянина
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про захист персональних даних», ви маєте такі невіддільні права:
- Знати все про джерела та мету: вимагати інформацію про те, де зберігаються дані, навіщо їх зібрали та кому передають.
- Отримувати доступ: дізнаватися, чи обробляються ваші дані у конкретній системі, та отримувати їх зміст у встановлені законом строки.
- Вимагати зміну або знищення: коригувати чи видаляти застарілу, недостовірну або незаконно зібрану інформацію.
- Забирати дозволи та заперечувати: відкликати свою згоду на обробку даних.
- Захищати свої права: звертатися зі скаргами до Уповноваженого ВРУ з прав людини або безпосередньо до суду.
Які обов’язки покладені на володільців даних
Державні органи, банки чи інтернет-магазини зобов’язані не просто мати підставу для збору, а й гарантувати безпеку та прозорість. Зокрема, вони мають:
- прозоро інформувати про цілі збору;
- вмотивовано та вчасно розглядати запити громадян;
- уникати надмірності — збирати лише те, що дійсно потрібно для конкретної мети, а не «про запас»;
- гарантувати надійний технічний та організаційний захист від хакерських атак чи зловживань.
Статистика звернень та реагування за 2026 рік
Лише за неповний 2026 рік Офіс омбудсмана опрацював 1 903 звернення, у яких порушувалося 3 211 питань:
- 1 769 — щодо порушення права на приватність;
- 465 — щодо незаконної обробки персональних даних;
- 250 — щодо права на доступ до інформації про себе;
- 250 — щодо організації обробки персональних даних;
- 477 — щодо надання рекомендацій та роз’яснень законодавства.
Кому варто бути особливо обережними
Омбудсман наголошує на підвищеній небезпеці для окремих категорій громадян:
- Родини військовополонених та зниклих безвісти: шахраї під виглядом «допомоги» намагаються виманити чутливі дані про захисників задля шантажу чи передачі ворогу.
- Діти: публікація у відкритому доступі їхніх імен, фото чи адрес створює прямі загрози безпеці.
- Внутрішньо переміщені особи (ВПО): під час оформлення виплат чи отримання допомоги є ризик передати документи шахраям або випадково «злити» дані через необережні публікації в соцмережах та медіа.
Реальні кейси з практики омбудсмана:
- Доступ до медкартки: після втручання омбудсмана громадянин зміг отримати повну копію медичної документації щодо свого лікування після відмови закладу.
- Витоки даних військових: у мережу потрапили масиви інформації про бійців та партнерів — залучено СБУ та Нацполіцію, поширення зупинено, відкрито кримінальне провадження.
- Анонімні Telegram-боти: за зверненням офісу поліція розпочала розслідування через злив паспортів, ІПН та адрес українців (ст. 182 КК України).
Якщо самостійно захистити свої права не вдається, Дмитро Лубінець закликає звертатися до Офісу Омбудсмана на «гарячу лінію» за номером: 1678.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
