Зібрати врожай попри атаки fpv-дронів, КАБи та артилерійські обстріли: як проходять жнива на Запоріжжі, — ФОТОРЕПОРТАЖ
Запорізькі аграрії збирають озиму пшеницю. Жнива важкі: працювати доводиться під розпеченим сонцем під звуки «виходів» і «прильотів». Більше того, «прилітає» вороже «залізо» і прямо на поля.
Як збирають врожай на відстані лише 5-6 км від ворога, бачили журналісти 061.
Тракторист на імʼя Євген живе в прифронтовій громаді. Вибухами його здивувати не можна. За час війни чув їх багато і вже давно розрізняє, що саме летить.
«Виходимо в поле о 6:30 і до 19:00. Чи страшно? Страшно. Ну а що робить? Вчора вночі гатили дуже «крєпко». Хоча… прилітає всюди. Але ж працювати треба. Зерно возимо прямо з-під комбайну», — розповідає Євген.
Він зізнається, що цей рік дуже важкий. Каже, що навіть у 2022-му було не так, як зараз.
«Дрони літають, КАБи … як би так сказати, щоби прілічно… набридло, дістали», — говорить.
Його зяті служать на різних напрямках фронту. Тож, Євген знає, якщо кому дійсно важко, так це військовим.
«Ви не боїтесь?», — запитуємо у чоловіка.
Він мовчить кілька секунд і потім мовчки показує на жовто-блакитний браслет на руці. В цей момент його очі заблищали і в них зʼявилися сльози.
«Україна в моєму серці. Завжди. А хліб…. хліб буде. З голоду точно не помремо. Може менше його буде, але точно буде», — каже ледве чутним голосом.
Поки говоримо з Євгеном, на полі працює комбайн. В кабіні сидять двоє комбайнерів. Один з них — днями ледь вижив після влучання ворожого fpv-дрону в його техніку. Чоловік встиг вистрибнути, але сильно постраждав тракторист, який якраз мав забрати зерно з поля. З сильними опіками всього тіла 58-річного тракториста доставили в лікарню. Стан його нині важкий, але стабільний.
На жаль, такі випадки непоодинокі. Ворог навмисно цілить по техніці, ангарах та людях.
Керуючий агропідприємством Василь розповідає, що в Пологівському районі абсолютні всі підприємства побиті або знищені. Аби не було сумніву, що це правда, пропонує проїхати з ним до їхніх колишніх складів.
Від ангарів, де зберігали зібраний врожай та добрива, залишились руїни. Це наслідки влучання ворожої реактивної артилерії та авіації.
«За три роки повномасштабної війни наші два відділення, які є цьому районі, вщент розбиті. Трактора побили. Нам нема де зберігати зерно. Ми втратили близько 6000 га втратили посівних площ. Половина з них — окуповані, інша — дуже близько до лінії фронту», — каже.
Він сам з Оріхова. На агрофірмі працює з 2016 року. До того — з батьками вирощував корів. В 2016 році його родина купила в Оріхові будинок. Два чи три роки там робили ремонт, переїхали і почалась війна. Батьки були змушені продати худобу та виїхали до родичів на Західну Україну, а Василь разом з дружиною та дітьми — переїхав до Запоріжжя.
Кожен день він виїжджає в поля, зустрічається з працівниками підприємства, прямісінько на полях вони проводять наради.
«За день 300 і більше кілометрів намотую. І так кожен день», — говорить.
Василь привіз нас на одне з полів, де працює сільгосптехніка з РЕБом.
«Фронт близько», — пояснює.
Близькість фронту тут дійсно відчувається. Поки їхали на місце зйомки бачили чимало пожеж, що виникли внаслідок атак.
Проте, захищатися від дронів аграрії намагаються не лише за допомогою РЕБу.
«З нашими комбайнерами виїжджають бригадири з рушницями та полюють на фпв-дрони. Мобільного звʼязку майже немає. У кожного є своя рація», — говорить Василь.
Аграрій додає, що цьогоріч врожай не дуже гарний, мʼяко кажучи. Наприклад, пшениця — 15 ц/га, а до війни була на рівні 40-45 ц/га, ячмінь — 20-25 ц/га (до війни — 70 ц/га).
На врожайність вплинула не лише війна, а й пізні весняні заморозки, а потім — відсутність дощів.
«Хлопці ризикують життям в прямому сенсі, але на роботу виходять з посмішками на обличчі, працюють, стараються і роблять все аби зібрати хліб», — додає Василь.
Джерело: 061.ua