Власники автомобілів концерну Volkswagen у Великій Британії та інших країнах світу продовжують стикатися з доволі дивною, але вкрай фінансово обтяжливою хвилею злочинності. Зловмисники цілеспрямовано обирають об’єктами своїх нападів передні емблеми автомобілів, за якими приховані модулі радарів систем допомоги водієві (ADAS). Ця тенденція, яка розпочалася ще близько десятиліття тому, набрала нових обертів, змушуючи автовласників нести колосальні витрати на відновлення функціональності своїх машин. Найбільш прикрим у цій ситуації є той факт, що викрадені компоненти фактично не мають жодної цінності на чорному ринку через суворі протоколи безпеки виробника, проте для власника збитки вимірюються тисячами доларів.
Феномен крадіжок радарів почав масово проявлятися ще у 2016 році, коли на ринку з’явилося покоління Volkswagen Golf Mk7. Тоді інженери почали інтегрувати датчики адаптивного круїз-контролю та систем екстреного гальмування безпосередньо у передню решітку радіатора або за фірмовий логотип бренду. Хоча таке розміщення виглядає естетично та аеродинамічно виправдано, воно зробило чутливу електроніку легкою здобиччю для зловмисників, які навчилися демонтувати емблему разом із датчиком за лічені секунди. Сьогодні подібні випадки фіксуються як у великих європейських мегаполісах, так і в США, зокрема в Нью-Йорку, де злочинні групи спеціалізуються саме на викраденні компонентів сучасних систем безпеки.
ДИВИШСЯ ЧС-2026?  |
Фанатка Хорватії відверто нарядилася на матч з Англією |
Чому крадіжка позбавлена сенсу, але залишається прибутковою для автосервісів
Основна іронія ситуації полягає в технічній неможливості подальшого використання вкраденого модуля. Сучасні радари Volkswagen прив’язані до конкретного автомобіля програмними ключами безпеки. Після демонтажу датчик блокується в системі керування автомобілем і вимагає складного процедурного калібрування в офіційного дилера через доступ до центральних серверів виробника. Злодії, які не мають доступу до такого обладнання, не можуть продати вкрадене як справний запчастинний вузол. Проте, коли власник звертається до офіційного сервісу для заміни, вартість нового датчика разом із роботами з калібрування може сягати 2600 доларів США. Ціна складається не лише з самого заліза, а й з годин діагностичного часу фахівців, які повинні інтегрувати новий модуль у захищену мережу автомобіля.
Недавній випадок із власницею Volkswagen Passat Клер Коулман, чий автомобіль залишився без ключових функцій допомоги водієві після крадіжки в Лондоні, яскраво ілюструє масштаб проблеми. Втрата радара призводить до відмови адаптивного круїз-контролю, системи Front Assist, обмежувача швидкості та асистента утримання в смузі. Хоча автомобіль залишається технічно справним для керування, він втрачає той рівень безпеки та комфорту, за який покупець доплачував при купівлі машини. Попри те, що Volkswagen UK іноді пропонує програми лояльності, знижуючи вартість ремонту до рівня близько 700-800 доларів, це все одно залишається значним ударом по бюджету споживача, який стає жертвою через недосконалість конструкції кріплень.
Наразі ситуація призвела до появи стихійного ринку «антизлодійських» накладок та захисних рамок, які мають ускладнити доступ до модуля радара. Власники також організовують петиції, вимагаючи від автовиробників посилити фізичний захист цих вразливих вузлів або розробити нові методи калібрування, які б не вимагали таких колосальних фінансових витрат з боку постраждалих. Доки автовиробники не змінять підхід до монтажу цих датчиків, власникам рекомендується паркуватися в освітлених місцях, під наглядом камер або в закритих паркінгах, оскільки вартість відновлення технологічного комфорту залишається непропорційно високою порівняно з ціною самої деталі.