Зміна клімату та воєнні виклики: що заважає аграріям півдня України адаптуватись до нових умов?

Після початку повномасштабного вторгнення  до кліматичних проблем півдня України додались й воєнні виклики.  До 2022 року основною проблемою аграріїв Одещини були посухи, брак дощів, недостатньо зволожені ґрунти  та деградація сільськогосподарських угідь. Паралельно російські атаки та руйнування критичної інфраструктури не дають фермерам адаптуватися до змін навколишнього середовища. Однак науковці Одещини шукають способи й методи, розробляють технології, які допоможуть розвивати економіку нашого регіону навіть в умовах війни, впливати на аграрну галузь і загалом на екологію та родючість ґрунтів. Повномасштабна війна принесла нові виклики. Раніше аграрії могли зрошувати поля, зокрема в Херсонській області та частині Миколаївської області. Однак після підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року можливості зрошення сільськогосподарських земель на півдні України суттєво скоротилися. Це особливо відчутно на тлі підвищення температури та дефіциту опадів, коли доступ до води стає одним із важливих чинників збереження врожаю. Таким чином, воєнні руйнування поглиблюють наслідки кліматичних змін та створюють додаткові труднощі для аграрного виробництва. За останні десятиліття зміни клімату стали гострою проблемою для суспільства не лише в Україні, а й у світі загалом. Спека спричиняє дедалі серйозніші наслідки. Це позначається на виробництві, сільському господарстві, стані лісів і водних об’єктів, а також на рибному господарстві. Варто зазначити, що внаслідок кліматичних змін все частіше спостерігаються екстремальні зливи. З 2015 року в Одесі зафіксовано 14 випадків сильного дощу, тоді як протягом попереднього десятиріччя таких випадків було лише два-три. І ця проблема залишиться актуальною навіть після завершення активних бойових дій. «Наскільки мені відомо, в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства вже є окремий відділ, який займається створенням і розробленням нових культур та їх адаптацією. Йдеться про культури, не притаманні, наприклад, півдню України або Україні загалом. Це нішеві, досить посухостійкі культури, які можуть забезпечувати високу рентабельність і сприяти розвитку економіки нашого регіону. Одним із важливих напрямів наукової роботи, який ми впроваджуємо в сільське господарство, є раціональне, ефективне й економне використання вологи: як тієї, що вже є, так і тієї, що надходить з опадів. Ми розробляємо технології, які дають змогу отримувати два або три врожаї на рік на одній і тій самій землі», – говорить директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН України Раїса Вожегова. У багатьох країнах світу створено наукові інститути, які вивчають вплив кліматичних змін на сільське господарство, людину, екологію та все, від чого залежить наше майбутнє і життя наших нащадків. Майже всі наукові проєкти, які розробляють в Україні, особливо на півдні, пов’язані зі зміною клімату. Це стосується тваринництва, екології, садівництва, горіхоплідних культур, овочівництва та баштанництва. Науковці мають створювати й добирати відповідні сорти, розробляти технології вирощування, які забезпечуватимуть максимальну економічну віддачу і водночас відповідатимуть принципам органічного виробництва. Деградація ґрунтів Одещини відбувається під впливом кількох чинників. Тривалі посухи, високі температури та дефіцит вологи погіршують умови для сільськогосподарського виробництва. Водночас повномасштабна війна створює додаткові екологічні загрози для регіону. Руйнування інфраструктури, обстріли та спричинені ними пожежі посилюють навантаження на природне середовище. У таких умовах збереження родючості земель та пошук способів адаптації аграрного виробництва стають не лише економічними, а й екологічними завданнями. Зміна клімату супроводжується збільшенням кількості метеорологічних катастроф: посух, повеней, тайфунів, смерчів, граду тощо. Дефіцит вологи в області залишається критичним чинником, передусім для аграрного сектору регіону. Через ранню й теплу весну зростання культур починається раніше. Поєднання спеки і відсутності дощів у критичній фазі розвитку призводить до знищення врожаю . Показники 2025 року підтвердили, що Одеська область є одним із регіонів України, які прогріваються найшвидше. Через екстремально високі температури в липні та серпні рівень випаровування перевищував кількість опадів, що випали. Це призвело до значного дефіциту ґрунтової вологи перед початком осінньої посівної. Унаслідок поєднання антропогенних чинників і кліматичних змін у регіоні спостерігаються процеси деградації ґрунтів. Науковців, аграріїв та інших зацікавлених осіб хвилюють не лише сучасні кліматичні зміни, а й майбутні зміни клімату, їхній вплив на сільськогосподарське виробництво та інші аспекти нашого життя. «Кліматологи Одеського національного університету досліджували майбутній температурний режим України. Результати показали, що до 2050 року очікується підвищення температури на всій території країни. Схожі висновки отримали й дослідники Українського гідрометеорологічного інституту. Таким чином, до кінця століття цей показник може сягнути 3 °C. Також, за різними сценаріями, у теплий період року до 2050 року очікується зменшення сумарної кількості опадів на всій території України. Водночас у південній зоні, до якої належить Одещина, опади можуть випадати інтенсивніше, а їхня кількість становитиме лише 60–70% від теперішнього рівня», – каже президент громадської організації «Блакитна хвиля» Олександр Дунаєнко. Дослідження в цих напрямах спираються на світовий досвід і напрацювання Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, серед представників якої є й українські фахівці. Вплив парникових газів оцінюють як співвідношення енергії, що поглинається атмосферою, до енергії, яка відбивається назад у космос. Учені називають цей баланс радіаційним впливом і вимірюють його у ватах на квадратний метр. Це дозволяє дослідникам спрогнозувати майбутні зміни в навколишньому середовищі та дати сільському господарству фору, щоб адаптуватися до кліматичних умов. Повномасштабна війна не скасовує ті кліматичні виклики, з якими зіштовхується наразі весь світ. У випадку України, вона тільки підсилює наявні проблеми. Зокрема, причиною пожежі на сільськогосподарських територіях може бути не тільки аномальна спека, але й черговий російський обстріл.У цих умовах адаптація сільського господарства до змін клімату стає питанням не лише економічної стійкості регіону, а й збереження його природних ресурсів та продовольчої безпеки. Якої потребує не тільки Україна, але й інші держави, до яких експортується наша аграрна продукція. Марія Шевчук