"Золотий конвой": в Угорщині закрили справу проти інкасаторів Ощадбанку
В Угорщині закрили кримінальне провадження щодо українських інкасаторів Ощадбанку, яких раніше затримали за підозрою у відмиванні грошей. Слідство встановило, що складу злочину в їхніх діях немає.
Про це повідомив адвокат інкасаторів Ощадбанку Лорант Горват на своїй сторінці у Facebook.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав поправку про складання повноважень
"Національне аудиторське управління (НАУ) закрило розслідування справи "Золотого конвою" через відсутність складу злочину! Відмивання грошей не було!", - зазначив адвокат інкасаторів Ощадбанку Лорант Горват на своїй сторінці у Facebook.
Він заявив, що Національна податкова адміністрація (NAV) встановила походження вилучених грошей і золота. З'ясувалося, що кошти були частиною міжбанківської операції між Raiffeisen Bank International AG та JSC Oschadbank.
Походження проданих та поставлених банкнот і дорогоцінних металів, а також факт сплати купівельної ціни АТ "Ощадбанк" були підтверджені Raiffeisen Bank International AG відповідними документами, повідомив адвокат.
У березні угорський Центр боротьби з тероризмом (TEK) зупинив і конфіскував два броньовані автомобілі, які перевозили $40 млн, €35 млн та 9 кг золота. Правоохоронці заявили про підозру у відмиванні грошей попри те, що інкасатори їхали з офіційними документами. Замовником був український державний ощадний банк Ощадбанк, а відправником - Raiffeisen у Відні.
Так званий "золотий конвой" рухався не на територію Угорщини, а, навпаки, з неї. Однак представники уряду Віктора Орбана, а також політики його партії "Фідес" припускали, що гроші могли використовувати для фінансування виборчої кампанії партії "Тіса".
Угорська влада знала про законний вантаж, однак супровідників затримали, конфіскували кошти і транспортні засоби, а потім вислали їх з країни.
Пізніше, після приходу до влади Петера Мадяра, транспорт, гроші і золоті злитки були повернуті Києву, а щодо цієї справи було розпочато розслідування. У ході з'ясування обставин справи допитали Яноша Гайду, колишнього керівника ТЕК (Центр боротьби з тероризмом).
Пізніше з'ясувалося, що в середині травня Центральна слідча прокуратура надіслала до Генеральної прокуратури попереджувальний електронний лист. У ньому увагу генерального прокурора Габора Балінта Надя звертали на можливі наслідки справи про "золотий конвой".
Також журналісти з'ясували, що керівник Центральної слідчої прокуратури Пал Фюрхт був незадоволений діями спецслужб. В операції проти українських перевізників силовики активно долучилися до кримінального провадження за підозрою у відмиванні коштів, хоча юридичних підстав для цього не мали.
Незабаром після відставки Фюрхта про свою відставку оголосив також генеральний прокурор Габор Балінт Надь, якого прем'єр-міністр Петер Мадяр ще з ночі виборів неодноразово закликав піти у відставку. У своїй заяві він зазначив, що "прокуратура не може стати інструментом боротьби політичних гравців і не може бути ареною щоденних політичних інтересів чи владних ігор", пише hvg.hu.
У червні 2026 року Угорщина розпочала внутрішні перевірки в кількох силових відомствах після інциденту із захопленням інкасаторів "Ощадбанку".
Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що доручив провести термінове внутрішнє розслідування в Національній податковій та митній адміністрації, Антитерористичному центрі та інших причетних структурах. Також він закликав генерального прокурора невідкладно розглянути цю справу.
"Ми наказали негайно провести внутрішнє розслідування в Національній податковій та митній адміністрації, Антитерористичному центрі та інших відповідних органах у зв'язку зі справою українського "золотого конвою". Генеральний прокурор повинен негайно розглянути це питання", - написав Мадяр.
