100 дронів на день у Німеччині та амбіція створити роботизовану лінію оборони. Микита Рожков про масштабування Frontline Robotics

Frontline Robotics розширює міжнародну співпрацю: спільне підприємство Quantum Frontline Industries уже виробляє дрони в Німеччині та постачає їх в Україну, а партнерства з Dropla, Milrem Robotics і ARX Robotics дозволили інтегрувати українську турель «Буря» з наземними роботизованими комплексами цих компаній. 

Frontline Robotics — українська оборонна компанія, яка розробляє та виробляє роботизовані системи для війська. Її заснували у 2023 році четверо українців, серед яких — генеральний директор Євгеній Третяк та технічний директор Павло Косолапкін. 

Основні продукти компанії — легкий дрон-бомбер «Лінза», тактичний розвідувальний дрон «Зум» і роботизована турель «Буря». Остання призначена для дистанційного ураження цілей із закритих позицій за допомогою кулеметів або гранатометів та має вбудований точний балістичний калькулятор. Рішеннями Frontline Robotics користуються понад 80 підрозділів Сил оборони.

У 2026 році компанія також розширила наземну лінійку: розробила комплекс «Фродо», який ще до публічного анонсу почали постачати підрозділам. Усі ці продукти компанія розглядає як складові майбутньої системи, що має передавати роботам дедалі більше завдань на полі бою.

AIN поспілкувався з CBDO Frontline Robotics Микитою Рожковим про виробництво в Німеччині, співпрацю з новими міжнародними партнерами, новий інвестиційний раунд і те, що потрібно для масштабування українського оборонного виробництва.

Як працює виробництво в Німеччині

Один із найбільших міжнародних проєктів Frontline Robotics — спільне підприємство Quantum Frontline Industries. За словами Рожкова, експортні дозволи для цього проєкту отримали в лютому 2026 року, а вже в березні відбулося перше постачання продукції в Україну.

Підприємство працює в межах контракту з Міністерством оборони України, розрахованого на 2026 рік. Рожков каже, що постачання відбуваються за планом. «Не розкриваючи інших чутливих деталей, можу сказати, що зараз обсяг виробництва — 100 бортів на день».

Водночас він наголошує: виробництво в Німеччині не означає, що «Лінза» є спільною розробкою. Дрон створили в Україні, де його й надалі виробляє Frontline Robotics. Німецьке підприємство отримало ліцензію на виготовлення певної кількості дронів і постачає їх в Україну.

Дрон «Лінза» / Frontline Robotics

Точного розподілу виробничих обсягів між двома майданчиками Рожков не називає. За його словами, німецьке виробництво вже дало Силам оборони значне підсилення, водночас компанія продовжує постачання з України.

Співпраця з Quantum Systems показує, чого Frontline Robotics очікує від стратегічних партнерів та інвесторів: у липні 2025 року Quantum Systems інвестувала у Frontline Robotics, а 15 грудня того ж року компанії оголосили про створення спільного підприємства Quantum Frontline Industries для виробництва дронів у Німеччині та постачання їх українському війську

Що стоїть за партнерствами з Dropla, Milrem Robotics і ARX Robotics

Міжнародний розвиток і стратегічні партнерства — один із напрямів роботи Рожкова. Він розділяє таку співпрацю на три моделі: поєднання готових продуктів, інтеграцію компонентів партнера у вироби Frontline Robotics і спільну розробку.

На момент розмови реалізованих проєктів саме зі спільної розробки компанія ще не мала. Однак робота за цим напрямом триває.

«Ті співпраці, про які ви чули, — це якраз не про спільну розробку, а про створення системи, яка завдяки поєднанню продуктів двох партнерів дає нові тактичні можливості кінцевому користувачу».

Один із прикладів — партнерство з данською компанією Dropla, яка має українське коріння. Про співпрацю компанії домовилися на виставці Eurosatory 2026. Поєднання їхніх продуктів дозволяє запропонувати українському війську мобільну бойову систему: чотири- або шестиколісний наземний роботизований комплекс із бойовим модулем «Буря».

Роботизована турель «Буря» / Frontline Robotics

Рожков відзначає, що Dropla створює техніку з урахуванням українських потреб і вартості, яку може дозволити собі замовник. Водночас партнерство має й іншу складову — знайомство західних військових із можливостями українських розробок. Зокрема, воно допомагає представити бойові турелі представникам данського Міноборони.

Рожков зазначає, що легкі ударні турелі для колективного озброєння залишаються новим інструментом навіть для України, де їх лише починають масово впроваджувати. Для країн НАТО це також потребує змін на рівні розуміння поля бою та доктрини.

Сама «Буря» має конструкцію, що дозволяє інтеграцію з різними типами платформ: її можна встановлювати як на триногу, так і на наземний роботизований комплекс. Інтеграція турелі з НРК стала окремим напрямом роботи Frontline Robotics.

«Ми зараз інтегровані приблизно з 10 різними наземними роботизованими комплексами. Із них іноземні — Dropla, Milrem Robotics і ARX Robotics», — уточнює директор з розвитку бізнесу.

Інтеграції з комплексами цих трьох закордонних компаній, за словами Рожкова, вже завершені.

Як компанія обирає партнерів

Для Frontline Robotics партнерство починається з продуктової відповідності: поєднання двох рішень має давати додаткову цінність військовим. Наступна умова — готовність партнера постачати продукцію в Україну.

«Ті партнери, які не готові щось постачати в Україну, для нас менш цікаві, тому що наш основний фокус — захист і забезпечення Сил оборони».

Ще один критерій — сумісність корпоративних культур і темпів роботи. Рожков описує Frontline Robotics як стартап, якому складно співпрацювати з повільними організаціями, де навіть підписання угоди про нерозголошення може довго тривати. Крім цього, важлива й особиста готовність людей з обох боків працювати разом.

Frontline Robotics шукає партнерів, які можуть допомогти масштабувати виробництво складних вузлів або забезпечити Україну складними виробами та замінити китайські постачання.

До кінця року компанія сподівається оголосити кілька нових проєктів.

«Фродо»: новий наземний комплекс, який уже виконує місії

Основними виробами Frontline Robotics, які постачають до Збройних сил, залишаються коптерні системи — дрон-бомбер «Лінза» та розвідник «Зум». У 2026 році компанія також масштабувала наземну лінійку.

Турель «Буря» працює з кулеметом калібру 12,7 мм — «Браунінгом» та його аналогами — або з гранатометом MK-19 та його аналогами. Ще один продукт цього напряму — наземний роботизований комплекс «Фродо», створений під потреби бригад, які ведуть активні бойові дії на передовій.

Наземний роботизований комплекс «Фродо» / Frontline Robotics

«Фродо» використовує електромотори, розвиває швидкість до 40 км/год і має запас ходу 150 км. Для руху пересіченою місцевістю на такій швидкості комплекс отримав адаптивну незалежну підвіску та окремий електродвигун у кожному із шести безповітряних коліс.

На момент інтерв’ю компанія ще очікувала публічного оголошення продукту, однак уже постачала його підрозділам, отримувала замовлення та відгуки. Комплекс уже виконував місії на полі бою.

Водночас він зауважує, що «Фродо» — ще молодий продукт. Тому оцінювати позиції компанії в цьому сегменті на одному рівні з її дронами й турелями поки зарано.

На що Frontline Robotics витрачає нові інвестиції

Компанія перебуває в процесі фандрейзингу з осені 2026 року й на момент розмови відкрила новий інвестиційний раунд. Його розміру, як і загальної суми залученого від заснування капіталу поки що не розголошують.

Перший пріоритет для нових інвестицій компанії — фінансування розробок і посилення команди. Йдеться про обладнання, приміщення та умови роботи для інженерів, а також найм нових фахівців.

«Велика частина залученого капіталу йде нашій команді: щоб зміцнити й посилити поточну команду та надати найкращі умови на ринку», — каже Рожков.

Другий пріоритет — масштабування поточної продуктової лінійки. Для цього Frontline Robotics використовує не лише інвестиції, а й кредитні інструменти, зокрема торгові та бізнес-кредити.

Продажі вже розроблених продуктів забезпечують компанії стабільність. Інвестиції ж потрібні для наступного етапу — створення нових систем, суттєвого посилення наявних або виходу на інші ринки.

Від інвесторів компанія очікує також експертизи й можливостей. Вони допомагають орієнтуватися в оборонному секторі, виходити на нові ринки, розширювати ланцюги постачання та залучати спеціалістів. Серед інвесторів Frontline Robotics є європейські й американські партнери.

Довгострокова мета — побудувати міжнародну компанію з користувачами в різних країнах. Саме таку географію директор бізнесу компанії вважає однією з умов її стійкості.

Що допомогло б компанії виробляти більше продуктів

Головною складністю для українських оборонних підприємств Рожков називає воєнні ризики: виробники мають забезпечувати безперервне постачання під загрозою ударів і диверсій. 

Саме тому, на його думку, питання не обмежується помʼякшенням регуляторних вимог. Потрібні механізми державної підтримки, які дозволять працювати стабільніше. Він виділяє чотири напрями:

Перший — спрощення будівництва підземних приміщень. За оцінкою Рожкова, чинні вимоги настільки складні, що саме отримання дозволу може тривати рік.

Другий — доступне фінансування такого будівництва. Навіть якщо підприємство готове облаштовувати захищені площі, йому потрібні інструменти, які дозволять почати роботи без тривалого очікування.

Третій — можливість розміщувати виробництво за кордоном для постачання продукції в Україну. Рожков говорить про використання власних закордонних майданчиків або можливостей партнерів, поки будівництво захищених приміщень в Україні потребує часу.

За його словами, передавання українським виробником права виробляти продукцію власній структурі за кордоном також потребує політичного консенсусу, коли йдеться про оборонну промисловість.

Четвертий напрям — збереження можливості бронювати працівників. Для компанії це питання передбачуваності: чи може вона розраховувати на наявну команду та наймати нових людей.

«Бронювання дозволяє наймати людей і розраховувати на тих, хто в нас уже є. Тому всі новини про те, що відсоток заброньованих для ОПК може бути зменшений, дуже важко сприймаються».

Від окремих роботів до спільних автономних сценаріїв

Frontline Robotics планує розширювати партнерства з виробниками сенсорів, радарів, камер, зокрема тепловізійних, і технологій передавання даних. Усе це має наблизити компанію до її візії роботизованої лінії оборони.

Окремий напрям — захист техніки та особового складу від FPV-дронів, як радіокерованих, так і на оптоволокні. Компанія готує низку рішень для протидії таким загрозам у кіл-зоні. Технічних деталей Рожков поки не розкриває.

У перспективі Frontline Robotics хоче об’єднати власні продукти та системи партнерів спільним рівнем тактичної автономності. Це виглядатиме як платформа, у межах якої наземний дрон, розвідник, бомбер та інші комплекси зможуть узгоджено діяти в різних ситуаціях.

«Ми рухаємося до закриття дуже зрозумілої потреби: як виконувати завдання в кіл-зоні за допомогою роботів». Саме ця мета, за його словами, визначає й ставлення до інших учасників ринку. Компанія готова співпрацювати з колегами, щоб прискорювати роботизацію війська та зменшувати втрати особового складу. «Зрештою, у нас немає конкурентів на ринку, немає класичного competition, тому що мета одна — захистити Україну», — наголошує Микита Рожков.

Чому продукти доводиться постійно оновлювати

Розвиток роботизованих систем відбувається на тлі постійних технологічних перегонів. Як розповідає Рожков, усі продукти компанії за три роки пройшли понад десять оновлень, а приблизно кожні пів року виникає новий виклик, який змушує виробників реагувати.

Один із прикладів — зміна засобів розвідки. Рожков каже, що там, де раніше використовували «мавіки», тепер потрібні більш пристосовані до поточних умов українські аналоги: стійкіші до глушіння та здатні нести більше корисного навантаження, такі як дрони «Зум» із лінійки Frontline Robotics

Дрон «Зум» / Frontline Robotics

Протидію противник шукає й для дронів-бомберів. За інформацією, яку наводить директор бізнесу у компанії, ворожі піхотні групи супроводжують дрони-перехоплювачі, які мають збивати українські бомбери. Це знову змушує виробників шукати нові підходи.

Рожков застерігає від недооцінювання спроможностей росії розробляти, виробляти й масштабувати техніку. Відповіддю українських компаній він вважає постійне вдосконалення продуктів.

«Наш талант, винахідливість і завзятість в Україні дозволяють технологічно цьому протистояти. І ми робитимемо це надалі. Але ворог точно не простий».