Чи буде тепло, коли зникне світло: що чекає на Запоріжжя взимку 2026–2027

Станом на осінь офіційні звіти свідчать про стовідсоткове завершення підготовки до опалювального сезону в Запорізькій області. Комунальні служби заявляють про готовність розпочати подачу тепла одразу, як цього вимагатимуть температурні показники. Загалом до зими підготовлено понад 4500 житлових будинків, понад 320 об’єктів соціальної сфери, 150 котелень та більше 500 кілометрів теплових мереж. У місті також облаштовано 13 теплових пунктів.

Усі 57 міських котелень концерну «Міські теплові мережі» повністю готові до запуску. Протягом літа найбільші об’єкти, які забезпечують теплом десятки тисяч людей та критичну інфраструктуру, пройшли капітальний ремонт. До кінця літа тепловики замінили понад 6,2 км трубопроводів. :

Найбільш резонансним та інноваційним кроком у підготовці до зими стало будівництво перших в Україні підземних електропідстанцій. Це вимушене рішення, зумовлене регулярними ракетними та дроновими ударами по енергооб’єктах міста. За словами колишнього голови Запорізької ОВА Івана Федорова, ефективність такого підходу вже довела практика: 18 серпня російський дрон атакував одну з підстанцій, проте саме захисні конструкції дозволили мінімізувати руйнування. До початку осінньо-зимового періоду місто планує ввести в експлуатацію дві такі підземні споруди.

Водночас об’єкти, які неможливо сховати під землю (наприклад, відкриті розподільчі пристрої), захищають пасивними методами: навколо великих трансформаторів зводять масивні бетонні укриття та встановлюють багаторівневі антидронові сітки з габіонами. Як зазначає експерт з енергетики Геннадій Рябцев, повний захист таких об’єктів неможливий, тому ключовим фактором залишається наявність резервного обладнання та швидкість роботи ремонтних бригад.

Для мінімізації наслідків можливих тривалих відключень електроенергії місто робить ставку на автономні джерела живлення. Тимчасовий виконувач обов’язків голови Запорізької ОДА Михайло Семікін повідомив, що наразі усі об’єкти критичної інфраструктури забезпечені генераторами із запасом пального для безперервної роботи протягом 5–14 днів.

Проте базою для стійкості тепломереж стають когенераційні установки – обладнання, здатне одночасно генерувати і тепло, і електроенергію для власних потреб котелень.

Крім того, система теплопостачання оптимізується завдяки новим енергоефективним насосам, які були передані в рамках допомоги від USAID. Вони дозволять місту економити понад 350 тисяч кВт/год електроенергії за один сезон.

Розбудовується і мережа сонячних електростанцій (СЕС). З 26 змонтованих систем 11 вже працюють на базі лікарень та шкіл, а до кінця року їх кількість зросте до 18. Для медичних закладів та «пунктів незламності» також тестують і планують масштабувати системи автономного підйому води. Загалом понад 880 об’єктів соціальної сфери забезпечені 1500 резервними генераторами.

За словамимісто розраховує на автономну роботу резервних джерел живлення від трьох днів до двох тижнів. Однак конкретна тривалість залежатиме від характеру пошкоджень, запасів пального та роботи обладнання.

«Ми розраховуємо, щоб вони протрималися максимум два тижні — від трьох днів до двох тижнів», — пояснила Лазарчук.

Попри готовність критичної інфраструктури, ситуація в енергосистемі України загалом та в Запоріжжі зокрема залишається нестабільною. До листопада 2026 року, за словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, енергетичні потужності країни мають зрости до 19,6 гігавата, що достатньо для покриття базових потреб за умови помірно холодної погоди. Проте, як пояснюють фахівці, перебої найчастіше виникають не через дефіцит генерації, а через пошкодження систем передачі. Експерт Олександр Харченко наголошує, що великі міста, включно з прифронтовим Запоріжжям, Києвом, Одесою та Дніпром, залишатимуться в зоні найвищого ризику.

Експерти фіксують зміну тактики російських військ. Доктор економічних наук, керівник програм ГО «Український інститут майбутнього» Андрій Прокіп попереджає, що ворог ймовірно фокусуватиметься на невеликих районних котельнях та опорах високовольтних ліній, намагаючись створити множинні локальні кризи та виснажити енергопостачання без прямого знищення великих генеруючих потужностей (ТЕЦ).

Міжнародні аналітики з ACAPS також розробили чотири базові сценарії для України на цю зиму:

1. Найгірший варіант, що передбачає замерзання водопровідних труб, зупинку систем опалення та ймовірну тимчасову евакуацію частини населення з міст.
2. М’якші температурні умови убезпечать комунікації від замерзання та спростять ремонти, проте відсутність світла суттєво ускладнить побут.
3. Навіть за стабільної електроенергії низькі температури та можливі обмеження газопостачання стануть випробуванням для міської інфраструктури.
4. Найбільш сприятливий сценарій, за якого планові обмеження електроенергії не перевищуватимуть 16 годин на добу.

Попри запевнення влади про готовність комунальної сфери, ситуація на рівні домогосподарств виглядає значно тривожніше. Згідно з дослідженням рівня підготовки до зими, проведеним БО «КГЦ» наприкінці серпня 2026 року, у Запорізькій області спостерігається значний розрив між готовністю критичної інфраструктури та побутовою стійкістю громадян.

Дані інфографіки станом на кінець серпня 2026 року демонструють наступне:

Аналітики підкреслюють, що наявних ресурсів громад наразі вистачає лише на часткове покриття цих базових потреб населення, а чіткі довгострокові плани підтримки найуразливіших верств досі перебувають на етапі розробки.

Тому експерти закликають містян самостійно готувати житло: перевіряти стан систем опалення (зокрема газових котлів, що залежать від електрики), контактувати з ОСББ щодо наявності будинкових генераторів, формувати запаси води, павербанків та координуватися із сусідами для допомоги літнім людям у періоди відсутності зв’язку та тепла.