Чи можлива мобілізація засуджених до довічного ув’язнення? Конституційний Суд ухвалив рішення

Умовно-дострокове звільнення засуджених до довічного позбавлення волі для проходження військової служби: КСУ ухвалив Рішення

Другий сенат 28 жовтня 2026 року на пленарному засіданні розглянув справу за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича та ухвалив Рішення №13-р(ІІ)/2026. Суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко. Предметом конституційного контролю у цій справі були окремі приписи частини першої статті 81-1 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) у тім, що вони унеможливлюють застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби до осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, а також до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі. Розв’язуючи порушені у конституційній скарзі питання, Суд вказав, що об’єктивна вимога щодо забезпечення особі, засудженій до довічного позбавлення волі, реалістичної перспективи звільнення не означає, що такій особі має бути надано доступ до кожного передбаченого законом механізму звільнення від подальшого відбування покарання; її сутність полягає в забезпеченні для такої особи юридичної можливості домогтися перегляду необхідності подальшого відбування покарання у виді довічного позбавлення волі та, за наявності відповідних підстав, звільнення від нього. Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд дійшов висновку, що механізм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби, встановлений статтею 81-1 Кодексу, має тимчасовий характер (діє під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану), а його застосування пов’язане з особливими правовими наслідками такого звільнення, а також із відповідністю встановленим законом вимогам щодо віку, стану здоров’я, рівня фізичної підготовки, професійно-психологічного стану засудженого та інших спеціальних умов, що не пов’язані з його пенологічними характеристиками. Сукупність наведених ознак визначає особливу юридичну природу цього механізму та відрізняє його від загального порядку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, закріпленого статтею 81 Кодексу. Цей механізм встановлює додаткову спеціальну юридичну можливість припинення відбування покарання, реалізація якої пов’язана не з досягненням засудженим певного наперед визначеного ступеня виправлення чи реабілітації та не з висновком про відсутність законних пенологічних підстав для його подальшого утримання в умовах позбавлення волі, а з можливістю його залучення до проходження військової служби за контрактом за встановлених законами України умов. У Рішенні наголошено на особливому характері військової служби, зумовленому, зокрема, специфікою завдань, що їх виконують військовослужбовці, які передбачають носіння, зберігання та застосування зброї, а також застосування бойової техніки. Залучення до проходження військової служби осіб, які вчинили насильницькі (умисне вбивство двох або більше осіб) та інші особливо тяжкі кримінальні правопорушення, пов’язане з додатковими ризиками для військової дисципліни, субординації, належного виконання бойових завдань, а також життя і здоров’я інших військовослужбовців та цивільних осіб. За таких обставин держава не лише має право, а й зобов’язана враховувати зазначені ризики під час визначення осіб, щодо яких може бути застосовано механізм умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Суд підкреслив, що установлене оспорюваними приписами Кодексу юридичне регулювання стосується неможливості застосування механізму, передбаченого статтею 81-1 Кодексу, до осіб, які вчинили умисне вбивство двох або більше осіб, та осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, однак не позбавляє таких осіб інших установлених законом можливостей домогтися зміни їхнього правового статусу й припинення відбування покарання. Ураховуючи зазначене, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, приписи частини першої статті 81-1 Кодексу в тім, що вони не передбачають можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, та виключають можливість застосування такого звільнення до осіб, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб. Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 29 жовтня ц.р. Конституційний Суд України