Чого ми могли не знати про “Сніданок у Тіффані”?

В жовтні 1961 року на екрани вперше вийшов фільм про історію чарівної Голлі Голайтлі, який показав нам справжню романтику та красу Нью-Йорка. “Сніданок у Тіффані” став одним з найбільш популярних кінокартин з Одрі Хепберн та досі залишається культовою стрічкою, яку ми любимо переглядати. 

Голлі, яка постійно ходить на вечірки, не піклується про думку оточення та живе легким та вільним життям, не бажаючи навіть вигадати кличку коту, була дуже скандальним персонажем для свого часу. Труману Капоте довелося багато працювати над тим, щоб книга зрештою все ж вийшла в друк, адже на момент 1961 року така поведінка головної героїні сприймалася як надто відверта та навіть розпусна. Першими видали “Сніданок у Тіффані” Esquire, а зрештою права на екранізацію викупив Paramount.

 Самому Труману Капоте не подобалась екранізація книги, адже замість ніжної та витонченої Гепберн, він бачив в кадрі когось накшталт Монро. До того ж, сюжет книги було надто змінено, аби твір легше сприймався публікою. Наприклад, в фільмі відсутній гомосексуальний контекст, а стосунки Голлі надто романтичні, хоча в книзі головним пріоритетом героїні все ж залишається свобода нікому не належати. 

Для Одрі Гепберн роль Голлі була найскладнішою у видатній карʼєрі, хоча саме вона принесла акторці всесвітню славу та перший Оскар. До речі, сам Оскар фільму приніс саундтрек Moon River, який світ ризикував так ніколи і не почути, адже епізод з піснею хотіли вирізати з фінальної версії. Культовою стала і знаменита чорна сукня, в якій Голлі любила снідати перед вітриною Тіффані. Цей образ за статистикою став найбільш копійованим у світі.