Чотири години замішували тісто, а пекли лише щасливі: в Чернігові відтворили традицію випікання короваю (Відео)

Тісто для короваю місили не менше як чотири години, а до готування пускали лише щасливих. Наші предки вірили: випікання весільного короваю – це не просто кулінарія, а магія, що програмує життя молодят.

6 жовтня зали Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського наповнилися ароматом свіжого хліба й автентичним співом. Унікальні родинні рецепти та забуті обряди до обласного центру привезли майстрині зі Сновська.

Учасниці сновського клубу «Від серця до серця» відтворювали в музеї не все весілля, а лише одну, проте мало не найважливішу його частину. Жінки кажуть: традиційно з настанням свята Покрови розпочинався період одружень, тож логічно було показати саме процес народження весільного хліба.

«Валентина Спасік – жителька Сновська.

До Чернігова традицію випікання привезли не просто з книжок, а зібрану серед старожилів рідного краю. Сам коровай, яким частували гостей, випекли майстрині Людмила Мирошниченко та Юлія Савоста за рецептом своїх бабусь і мам. Вони родом із Новгород-Сіверщини, але давно мешкають у Сновську. Жінки розповідають: до процесу замішування допускали аж ніяк не всіх.

«Юлія Савоста – жителька Сновська.

Аби тісто було пухким і слухалося рук, коровайниці обов’язково супроводжували кожен свій рух приспівками.

Збір цих старовинних пісень і традицій – один із головних напрямів роботи сновського клубу «Від серця до серця».

« Людмила Мирошниченко – жителька Сновська.

Завершилося дійство частуванням. Усі учасники музейної зустрічі змогли скуштувати шматочок запашного короваю від сновських майстринь.