Ексголові Хмельницької МСЕК Крупі продовжили строк дії обов’язків

Вищий антикорупційний суд продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на колишню керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, до 5 грудня.

Про це ВАКС повідомив у Фейсбуці, повідомляє Укрінформ.

«5 жовтня Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив строк дії процесуальних обов’язків, покладених на колишню керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи», - зазначили у суді.

Відповідно до ухвали суду підозрювана зобов’язана повідомляти суд про зміну свого місця проживання і здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд і в’їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Строк дії покладених обов’язків продовжено до 5 грудня 2026 року включно.

Читайте також: Справу родичів ексголови Хмельницької МСЕК Крупи не дозволили передати до іншого суду

Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу затримали за підозрою в незаконному збагаченні. Під час обшуків у неї вилучили майже 6 млн доларів.

Печерський районний суд Києва обрав посадовиці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави розміром 500 млн грн.

У вересні 2025 року Крупі змінили тримання під вартою на заставу розміром 20 млн грн із покладенням відповідних процесуальних обов’язків, серед яких – носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд/в’їзд в Україну. Повна сума застави за Крупу внесена.

У вересні 2026 року САП направила до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт стосовно колишньої голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, її чоловіка та сина за обвинуваченням у незаконному збагаченні на 160 млн грн.

Зокрема, колишня керівниця Хмельницької МСЕК обвинувачується у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 КК України), незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України), а також у декларуванні недостовірної інформації за двома епізодами (ч. 2 ст. 366-2 КК України).

Фото архівне: Стас Юрченко, Ґрати