Ектор Хіменес-Браво здивував мистецькою освітою та показав свої роботи

Ектор Хіменес-Браво розповів про художню освіту, дитячу мрію стати художником і суперечки з батьками, які хотіли бачити його архітектором.



54-річний шеф-кухар Ектор Хіменес-Браво розкрив несподіваний факт про свою освіту, зізнався, чому не став художником, і показав власні картини.

Про це він розповів у своєму Instagram.

"Те, що я зараз скажу, можливо, буде для вас шоком. У мене є художня освіта. Так-так, колись я серйозно мріяв займатися цим. Прям професійно", - ошелешив Ектор.

За словами Ектора, його бажання пов'язати життя з мистецтвом навіть спричиняло суперечки з батьками. На той час у Колумбії професія художника не вважалася престижною, тому близькі не надто підтримували його прагнення.



"Але, на жаль, у ті часи в Колумбії ця професія взагалі не вважалася престижною. Пам'ятаю, як сперечався з батьками, бо вони були категорично проти моєї улюбленої справи й наполягали, щоб я став архітектором,"- зізнався шеф-кухар.

Зараз Ектор іноді бере до рук олівці та малює, каже, що це заспокоює його душу.



"Але з того часу минуло багато років. Я виріс і, нарешті, сам вирішую, чим мені займатися в цьому житті. Зараз я беру до рук олівці та мольберт не так часто, як хотілося б. Але щоразу, коли це роблю, розумію: для мене це найкраща терапія. Заняття для душі. Спосіб повністю вимкнутися від шаленого ритму, побути в тиші та виплеснути емоції на папір. Тож, друзі, ніколи не пізно повернутися до того, що колись приносило вам чисту радість", - додав він.

"Хоч і беруся за олівці рідко, але якщо вдається виділити всього годину на місяць — я щасливий. Тому, друзі, не бійтеся повертатися до того, що любили колись у дитинстві. Такі хобі справді лікують", - додав він.



Крім того, Хіменес-Браво наголосив, що люди власноруч "закопують" свої дитячі мрії через різні причини й повертаються до цього через багато років.



"Знаєте, життя взагалі дивна штука. Ми самі закопуємо свої дитячі мрії просто через те, що колись це було "непрестижно" або "батьки проти". А потім проходять роки, перш ніж ми знову дозволяємо собі кайфанути від моменту. Ось я кайфую від малювання", - підсумував ресторатор.