ЄСПЛ визнав порушення права на життя і свободу слова у справі про вбивство Катерини Гандзюк. Україна має виплатити близьким активістки 80 тисяч євро компенсації

Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила право на життя та свободу вираження поглядів Катерини Гандзюк, яку в липні 2018 року облили сірчаною кислотою. Суд також встановив, що розслідування не було ефективним, оскільки правоохоронці недостатньо ретельно перевірили можливу причетність до нападу інших високопосадовців Херсонщини.

Окремо ЄСПЛ дійшов висновку, що напад був пов’язаний із використанням публічної влади для придушення антикорупційної діяльності активістки.

За рішенням Суду Україна має виплатити близьким Катерини Гандзюк 80 тисяч євро компенсації.

Про це, як пише ZMINA, йдеться у рішенні ЄСПЛ від 5 листопада 2026 року у справі Gandzyuk and Others v. Ukraine (заява № 52380/21), яку до Суду подали батьки Катерини Гандзюк — Віктор і Надія Гандзюк — та її цивільний чоловік Сергій Денисов.

ЄСПЛ одностайно встановив порушення Україною статті 2 Європейської конвенції з прав людини (право на життя) у матеріальному та процесуальному аспектах, а також статті 10 (свобода вираження поглядів).

Суд наголосив, що напад на Гандзюк був не просто кримінальним злочином, а насильством, спрямованим на припинення її громадської та політичної діяльності, зокрема викриття корупції й зловживань представників місцевої влади. Такий напад, за оцінкою ЄСПЛ, мав залякувальний ефект не лише для самої активістки, а й для інших журналістів, громадських діячів та представників громадянського суспільства.

Адвокатка родини Гандзюк Ольга Веретільник позитивно оцінила рішення ЄСПЛ. За її словами, важливо, що суд прямо пов’язав напад із громадською діяльністю Катерини та її критикою влади. Адвокатка сподівається, що це рішення допоможе захистити інших громадських діячів, яким погрожують або на яких планують напади.

“Фактично ЄСПЛ вказав державі на її позитивний обов’язок забезпечувати дотримання прав громадян, захищених конвенцією”, — зазначила Веретільник.

Водночас, за словами адвокатки, рішення суду не знімає питання про встановлення всіх можливих замовників нападу. Окреме кримінальне провадження щодо інших фігурантів досі існує, тож юридична можливість проводити слідчі дії та встановлювати причетних осіб залишається.

Довідка:

Катерина Гандзюк була громадською активісткою, депутаткою Херсонської міської та обласної рад, радницею міського голови Херсона, а також співзасновницею місцевого онлайн-медіа MOST. Вона публічно критикувала корупцію серед місцевих посадовців і правоохоронців, розслідувала напади на журналістів та активістів і викривала зловживання впливових представників регіональної влади.

Зокрема, Гандзюк заявляла про можливу причетність місцевих посадовців до незаконної вирубки лісу на Херсонщині, критикувала діяльність правоохоронних органів та публічно розповідала про мережі проросійських груп у регіоні.

31 липня 2018 року близько 8:45 ранку, коли Катерина виходила з дому в Херсоні та прямувала до службового автомобіля, невідомий облив її приблизно літром концентрованої сірчаної кислоти. Вона отримала хімічні опіки до 40% поверхні тіла.

Після нападу активістку доправили до лікарні в Херсоні, а наступного дня перевезли до Києва. Вона перебувала в реанімації, перенесла численні операції, однак через ускладнення, зокрема сепсис, 4 листопада 2018 року померла.

У рішенні ЄСПЛ наголошується, що напад був заздалегідь спланованим злочином, скоєним на замовлення за винагороду. Його безпосередні виконавці стежили за Катериною, з’ясовували її адресу та щоденний розклад, придбали кислоту, мобільні телефони й SIM-картки, а також спланували місце нападу та шляхи відступу.

Національний суд, який затвердив угоди зі слідством п’ятьох виконавців, встановив, що метою нападу було залякати Гандзюк і перешкодити їй продовжувати громадську та політичну діяльність.

ЄСПЛ підкреслив, що ці обставини мають принципове значення: напад не був наслідком звичайного приватного конфлікту. Він був спрямований проти людини, яка використовувала своє право на свободу вираження поглядів для контролю за діяльністю посадовців і викриття можливих зловживань владою.