Євросоюз не має €70 млрд для України, але розглядає два варіанти їх забезпечити – ЗМІ

Євросоюз визнає брак коштів для покриття додаткових потреб України, які, за оцінкою президента Володимира Зеленського, становлять €70 млрд, і шукає способи забезпечити цю потребу. Про це 20 жовтня написало Euronews.

Зеленський озвучив додаткові потреби України під час засідання Європейської ради. За його словами, наступного року війна коштуватиме Україні €155 млрд, а для оборони, закупівлі озброєнь і підтримки стійкості країни додатково потрібно щонайменше €70 млрд. За його словами, ці кошти дадуть змогу збільшити внутрішнє виробництво сучасних безпілотників для стримування російського наступу, порушення ланцюгів постачання армії країни-агресора Росії та послаблення її воєнного потенціалу.

Спочатку в ЄС не коментували потреби, однак зрештою погодилися з масштабом фінансового запиту. Лідери ЄС доручили Єврокомісії шукати способи покриття дефіциту, який виявився значно більшим, ніж раніше очікували у Брюсселі.

Євросоюз не може самостійно забезпечити весь потрібний обсяг фінансування. Тому розраховує на спільні зусилля з партнерами, зокрема Великобританією, Норвегією, Канадою і Японією, які мають долучитися до покриття додаткових потреб України, зазначив речник ЄК.

Поки незрозуміло, яку частину із €70 млрд надасть ЄС, з огляду на те, що попередній розподіл дві третини проти однієї третини не спрацював за планом. Також незрозуміло, як швидко Києву знадобляться ці гроші. Зрозуміло лише те, що можливості залучення такої величезної суми у стислі строки дуже обмежені, зазначило видання.

Одним із головних варіантів залучення коштів вважають нові спільні запозичення ЄС на фінансових ринках. За даними видання, дипломати й посадовці розглядають можливість розширення чинної кредитної програми для України, створеної на базі раніше погодженої позики на €90 млрд. Водночас зростання вартості запозичень робить такий крок політично складнішим для держав-членів. Зокрема на тлі нестабільшої ситуації та зростання цін на паливному ринку й попиту і витрати на штучний інтелект.

Іншим варіантом залишається використання заморожених активів Центрального банку Росії на суму приблизно €210 млрд. За інформацією Euronews, повернути це питання до порядку денного запропонували Швеція, Нідерланди, Іспанія й Польща, однак реалізацію цієї ідеї стримує спротив Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігають основну частину цих активів.

Через відсутність консенсусу між державами-членами перспективи цього механізму поки залишаються невизначеними.

Контекст

• 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна опинилася на межі через брак коштів у бюджеті. За його словами, Мінфін відтерміновуватиме найменш актуальні видатки, а надходження насамперед спрямовуватимуть на сектор безпеки й оборони. Він зазначав, що такої ситуації з бюджетною ліквідністю не було із 2022 року.
• 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що одним із варіантів покриття дефіциту є частина кредиту ЄС, передбачена на 2027 рік, а також залучення до допомоги нових країн. The New York Times писала, що прохання України додатково виділити кошти заскочило європейських посадовців зненацька.
• 30 вересня Le Monde повідомила, що новий запит України на додаткові десятки мільярдів євро викликав невдоволення серед частини європейських дипломатів, оскільки ЄС уже погодив для Києва €90 млрд допомоги на 2026–2027 роки.
• 2 жовтня речниця Єврокомісії Паула Піньо заявила, що в України немає дефіциту бюджету – такого висновку дійшли в ЄС за підсумками наради з українськими партнерами. ЄС "і далі надаватиме підтримку відповідно до взятих на себе зобов'язань". Однак у Мінекономіки України стверджують, що у Брюсселі "було розроблено план і представлено бачення України, але це не означає, що цієї проблеми немає".
• 4 жовтня Зеленський заявив, що Україна досі не знайшла приблизно $4 млрд для покриття бюджетних потреб.