Як Intel втрачала початковий сегмент серверів

Бюджетні сервери дають змогу за помірних витрат працювати з базами даних, зберігати великі обсяги інформації, розміщувати вебсайти, запускати корпоративні застосунки та забезпечувати спільну роботу працівників. Традиційно сервери початкового рівня - переважно односокетні системи у форм-факторах Tower або 1U - були затребувані насамперед малим та середнім бізнесом (SMB).

Втім, ринок змінюється під впливом розвитку хмарних обчислень, спеціалізації серверних платформ і поширення технологій штучного інтелекту. Частина компаній переносить свої робочі навантаження до хмари - оренда віртуальних машин дає змогу скоротити витрати на придбання, обслуговування та модернізацію власного обладнання.

Водночас попит на фізичні сервери початкового рівня залишається там, де важливі низька затримка, автономність і локальна обробка даних – наприклад, у периферійних обчисленнях (edge). Такі сервери купують для локального обслуговування баз даних і бізнес-застосунків, систем відеоспостереження, мережевих сховищ даних (NAS).

Мінливе лідерство

Платформи Intel тривалий час були типовим вибором для серверів початкового рівня завдяки поширенню архітектури x86, сумісності з популярним програмним забезпеченням, репутації процесорів Xeon та підтримці з боку провідних виробників серверного обладнання. Ці вподобання значною мірою спиралися на сформовану екосистему й усталені звички клієнтів.

Процесори сімейства Intel Xeon E3, а згодом Xeon E забезпечували достатню продуктивність для бізнес-застосунків, сервери на них використовувалися в найрізноманітніших сценаріях - від невеликих офісів до інфраструктури хостинг-провайдерів.

Значні обсяги виробництва процесорів, розвинені канали дистрибуції та тісна співпраця з виробниками материнських плат і системними інтеграторами зміцнювали домінування Intel у серверах початкового рівня. Технологічна сумісність, широка партнерська мережа, доступність компонентів і різноманіття готових серверних рішень забезпечували наступність платформ. Спрацьовував принцип: «Звичка - друга натура».

Так би йшло второваним шляхом, але «прокинулась» AMD. Після запуску архітектури Zen компанія повернулась до активної боротьби за серверний ринок, спочатку на рівні старших продуктивніших платформ, а потім і в молодших серверах.

Експансія AMD, стагнація Intel

AMD завдала серйозного удару по позиціях Intel виходом у 2024 році процесорів EPYC 4004 на архітектурі Zen 4, запропонувавши до 16 ядер проти максимум восьми в Xeon E-2400. Різниця відчутна для серверів, де важливі багатопотокова продуктивність, віртуалізація та ефективне використання ліцензійного ліміту Windows Server на 16 ядер.

Перехід на архітектуру Zen 5 і сімейство EPYC 4005 у 2025 році довершив фактичний розгром платформ Intel, при потуранні конкурента: остання лінійка Intel Xeon 6300P виявилась косметичним оновленням Xeon E-2400 при злитті усіх серверних процесорів у сімейство Xeon 6.

Протистояння архітектур у 2026 році виглядає так:

Тести незалежних лабораторій (зокрема Phoronix та ServeTheHome) доводять, що 8-ядерні чипи AMD EPYC 4000-ї серії працюють швидше за аналогічні 8-ядерні Xeon 6300P, споживаючи при цьому менше енергії у стандартних навантаженнях.

Intel переживає складний період. Поточна ринкова капіталізація компанії  становить близько 475 мільярдів доларів. AMD оцінюється приблизно у 863 мільярди. Десять років тому Intel оцінювали у 170 мільярдів, AMD - лише у 10.

Для Intel зараз критично важливо конкурувати у сегментах з високою доданою вартістю. Головні гроші на серверному ринку сьогодні приносять хмарні гіганти та системи штучного інтелекту. Інженерні та фінансові ресурси залучаються для просування топових процесорів Xeon 6 та спільної з графічними прискорювачами інфраструктури. Не до серверів для SMB.

Сокетний біль

Процесори Intel Xeon E-2400 та Xeon 6300P за своєю мікроархітектурою близькі до споживчих Intel Core відповідних поколінь. Перенесення напрацювань на споріднені серверні платформи виглядає логічним, проте Intel багато років уникала внутрішньої конкуренції: платформи для різних ринків штучно розмежовувалися за чипсетами, підтримкою ECC та доступністю корпоративних засобів адміністрування.

Окремої хвилі негативу Intel заслужила за часту зміну процесорного сокету – виробникам супутнього обладнання і споживачам невигідний короткий життєвий цикл продуктів.

Ось хроніка останнього десятиліття.

У 2015 році разом із процесорами Intel Core 6-го покоління (Skylake) з’являється сокет Intel LGA 1151. Споріднена серверна лінійка Intel Xeon E-2100 виходить у 2018 році. Пощастило, що наступне покоління Xeon E-2200 було в тому ж сокеті.

У 2020 році Intel представляє сокет LGA 1200 разом із настільними процесорами Core 10-го покоління (Comet Lake-S). У 2021 році на цю платформу переходить серверна лінійка Xeon E-2300, яка підтримує пам'ять DDR4 з ECC.

Того ж року разом з Intel Core 12-го покоління (Alder Lake) з'являється сокет LGA 1700. Серверному сегменту доводиться чекати до 2023 року, коли виходить Xeon E-2400. Перехід із Xeon E-2300 на E-2400 означав зміну платформи: замість DDR4 нове покоління отримало підтримку DDR5 і PCIe 5.0. Виробникам серверів довелося розробляти нові материнські плати.

Сучасні Intel Xeon 6300P використовують той самий сокет LGA 1700, що й попереднє покоління Xeon E-2400. Обидві серії сумісні з материнськими платами на чипсетах Intel C26х. Intel не оголошувала офіційної дати завершення життєвого циклу сокета LGA 1700. Наступника на серверному напрямку поки що не видно, хоча на ринку ПК Intel з 2024 року продає процесори Intel Core Ultra 200S (Arrow Lake-S) у сокеті LGA 1851.

Чотири сокети за десять років.

Сокет AMD AM4 з'явився у 2016 році й згодом став основою настільної платформи Ryzen. Переживши три покоління архітектури Zen, він досі в ходу. Процесори Ryzen з самого початку підтримували пам’ять ECC, а перші зразки серверних плат на споживчих процесорах, але відповідного дизайну, з корпоративними функціями на кшталт апаратного моніторингу і віддаленого керування, датовані ще 2019 роком.

У 2022 році AMD представила сокет AM5 разом із настільними процесорами Ryzen 7000 на архітектурі Zen 4. Нова платформа перейшла на пам'ять DDR5, отримала підтримку PCIe 5.0 та сучасніші можливості введення-виведення.

Сімейство серверних процесорів AMD EPYC 4004 представлено у 2024 році - як перевтілення Ryzen 7000, у тому ж сокеті AM5, але з офіційною валідацією для серверних ОС. У 2025 році з'явилося наступне покоління - EPYC 4005 на архітектурі Zen 5, серверний аналог настільних Ryzen 9000. Воно також використовує сокет AM5, зберігаючи можливість створення серверів на базі вже наявної екосистеми.

Як доступна серверна платформа з корпоративними функціями та високою продуктивністю AMD EPYC 4004/4005 швидко завоювала симпатію SMB, вебхостингу та провайдерів виділених серверів - у тому числі передбачуваністю подальшого розвитку.

AMD офіційно заявила про намір підтримувати платформу AM5 щонайменше до 2029 року. Від початку продажів у вересні 2022 року до 2029-го платформа матиме щонайменше сім років заявленої підтримки. Точний перелік майбутніх процесорів та їхня сумісність залежатимуть від конкретної материнської плати й оновлень BIOS.

Наслідки та висновки

Якщо порівнювати виключно класичну x86-інфраструктуру, де змагаються серверні лінійки Intel Xeon та AMD EPYC, то за кількістю відвантажених процесорів у другому кварталі 2026 року частка Intel складала 65.5% проти 34.5% AMD. Хоча Intel випускає майже вдвічі більше процесорів у штуках, за виручкою у сегменті x86-серверів компанії практично зрівнялися: у AMD вона досягла рекордних 46.4%, а у Intel опустилася до 53.6%. Це пояснюється тим, що клієнти частіше купують новітні багатоядерні процесори AMD EPYC, які коштують дорожче за середній стек рішень від Intel. 

Торік AMD випускала 27.3% серверних процесорів. П’ять років тому  Intel збирала понад 90% усього виторгу в серверному сегменті. 

Статистика не розділяє процесорні здобутки по окремих сегментах. Втім, очевидна стримана увага Intel до початкових серверних платформ. Це не випадковість, а результат свідомої зміни ринкової стратегії, технологічного зсуву та внутрішніх проблем компанії.

Можливо, Intel вважає прийнятним використання під серверні потреби масових споживчих платформ – без підтримки пам’яті ECC, виділених контролерів BMC, незалежного від ОС віддаленого керування, без валідації серверного програмного забезпечення. Принаймні на робочих столах Intel Core успішно конкурують з AMD Ryzen.

Класичний сегмент серверів початкового рівня зразку Intel Xeon E переживає кризу ідентичності. Що вважає сам ринок, покаже час. Але зазвичай малі вибирають продуктивність і доступність. 

Як безпечно перейти до системного та керованого використання ChatGPT Business