Як львівський архітектор Юрко Волощак створює грандіозну мозаїку у Франції та використовує яворівську іграшку

Створення масштабного мозаїчного панно на Лазуровому узбережжі Франції стало новим етапом унікального проєкту, що обʼєднує українське народне мистецтво, архітектуру та міжнародну підтримку України, пише DailyLviv.com.

«Цього року я роблю мозаїку «Великдень» чи «Створення світу» на 13,5 метрів — і там з розбитої писанки серед тварин вилітають дві яворівські пташки. Я вважаю це своїм маєтком, бо живу там, де працюю», — розповів на пресконференції у Львівському пресклубі, яка була присвячена яворівській іграшці, львівський архітектор, реставратор, письменник та писар козацької чайки «Пресвята Покрова» Юрко Волощак.

Яворівський слід у Сан-Тропе та підтримка ЗСУ

Співпраця Юрка Волощака з французькими партнерами у Сан-Тропе триває ще з 1995 року, коли він як архітектор розробив проєкт інтерʼєру триповерхового будинку-магазину бізнесвумен Сесіль Жакобс, а згодом спроєктував і добудував там мансарду.

Юрко Волощак: «Це наша товаришка Сесіль Жакобс, з котрою ми познайомилися в 92-му році. Вона бізнесменка і має триповерховий магазинчик в Сан-Тропе — перший поверх магазинчик, а решту житло, ще й мансарду я їй доробив. І вона нас, українців, запрошувала постійно. Починаючи від 1995 року я як архітектор розробив проєкт інтерʼєру того магазину. Їй сподобалося, вона запросила ще трьох людей з України, і разом ми працювали».

Упродовж років Волощак перетворив цей обʼєкт на справжній осередок українського мистецтва:

За його словами, до оздоблення будівлі було залучено 8 художників зі Львова та Києва. Загалом у приміщенні створено понад 230 квадратних метрів мозаїки.

Свіжа робота митця — 13,5-метрова мозаїка «Великдень» («Створення світу»), де з розбитої писанки поруч із левами, однорогами та зміями у простір вилітають традиційні яворівські пташки.

Юрко Волощак: «Серед інших персонажів ніби з розбитої писанки вириваються по парі різних тварин, птахів, навіть змії, однороги, леви... І серед них є дві яворівські пташки, які вилітають з того яйка. Цей фрагмент вже створений на тій мозаїці, але я буду її продовжувати, бо ця мозаїка має 13,5 квадратних метрів».

Окрім культурного обміну, ця багаторічна дружба має й практичний вимір для захисту України.

Юрко Волощак: «Це така вже багаторічна дружба, що загалом пані Сесіль підтримала наші Збройні Сили десь на 40–45 тисяч євро. Вона своїх особистих коштів не пожалкувала на це. Ну ясно, що це все повʼязано з козацтвом, тому що чайка була створена як ідея козацької чайки».

Понад 30 років на козацькій чайці: як яворівська забавка підкорювала Європу

Історія роботи Юрка Волощака за кордоном розпочалася понад три десятиліття тому в рамках масштабного проєкту народної дипломатії.

Юрко Волощак: «Та наша чайка «Пресвята Покрова», котру ми побудували в 91–92 роках, у 92-му вийшла на ній в Європу, поминувши ті всі країни — Туреччину, Грецію, острови грецькі, Італію, Францію. За ті 34 вже роки наших мандрів загалом ми обійшли практично всі країни Європи, скажімо, крім Ісландії. Ну і крім Росії, звичайно, бо вона не європейська, та й якої біди нам в Петербург ходити?»

Вирушаючи у перші походи з мізерним бюджетом ($6 000 на 40 осіб на кілька місяців), команда везла із собою сотні яворівських деревʼяних забавок (коників, пташок, сопілок), закуплених у місцевих майстрів.

Юрко Волощак: «Ми їздили по тих селах на Яворівщині, по майстрах, і закуповували сувеніри. Причому замовляли гуртом по 100, по 200, по 300 штук і вкладали останні свої гроші, тому що ми знали, що в Європі це буде цінуватися. І так дійсно вийшло! Перша наша підтримка — назбирали малесеньку суму в 6 тисяч доларів на 40 чоловік... Їхати на пару місяців на кораблі в Європу — це смішно. Але були яворівські сувеніри, які хоч мокни, хоч не мокни — вони залишаються деревʼяними і кольоровими. Це була наша база на харчування, на проживання, на контакти і популяризацію. Ми платили майстрам по гривні за то, а продавали по 10 франків».

Родинний символ: 10 дітей у липовій колисці та традиція для онуків

Для самого Юрка Волощака яворівська забавка — це не лише інструмент дипломатії чи елемент мозаїк у Сан-Тропе, а й жива родинна традиція, на якій виросли кілька поколінь його родини.

Всі шість онуків Волощака (а також двоє онуків його брата) змалку виховувалися в оточенні традиційних іграшок. Вони не лише бавилися яворівськими кониками та пташками, а й вигойдовувалися у спеціальній деревʼяній колисці.

Юрко Волощак: «Мої внуки — а я маю шість внуків і мій брат має двоє внуків — всі вони забезпечені щонайменше двома-трьома яворівськими забавками. Остап ( DL. - Остап Сойка,  народний майстер з виготовлення яворівської забавки) зробив мені отакого коника прекрасних пропорцій, і всі мої внуки перегойдалися на тому конику, починаючи від віку трьох років. Вони вигойдалися в яворівській колисці! Колись на липовій алеї у Львові почали зрізати 200-літні липи. Ми з Грицем (Григорій Козій, один з майстрів яворівської іграшки) поїхали і повирізали це дерево. Гриць робив колиску, а розмальовувала її під яворівський стиль його дружина Роксоляна. Щонайменше 10 дітей вигойдувалося від свого немовлячого віку в цій яворівській колисці з липи».

Для Юрка Волощака понад 30-річний досвід закордонної діяльності та родинне життя — це єдиний цілісний шлях: від колиски з львівської липи, розписаної яворівськими майстрами для власних онуків, та промоції народно-ужиткового мистецтва на борту козацької чайки — до закарбування символів української писанки та яворівських пташок у мозаїках Сан-Тропе.