Як повернути кошти за квиток під час повітряної тривоги: урядові правила та судові рішення

Про це повідомляє Судово-юридична газета, інформує DailyLviv.com. У вересні 2026 року Кабінет Міністрів і Міністерство культури змінили підхід до проведення масових заходів під час повітряних тривог, що впливає на випадки повернення коштів за квитки та породжує судові спори.

За постановою Кабміну № 1092 від 4 вересня 2026 року та уточнювальною постановою № 1128 від 15 вересня 2026 року введено диференціацію рівнів повітряної загрози. На жовтому рівні субʼєкти господарювання можуть працювати за наявності укриттів або безпечних просторів, але це не дає автоматичного дозволу на проведення будь-яких масових заходів — організатори повинні враховувати вимоги безпеки та рішення уповноважених органів.

9 вересня Міністерство культури наказом № 1095 затвердило рекомендації щодо дій організаторів концертів, вистав, фестивалів та інших подій під час жовтого рівня загрози. Пункт 4.1 рекомендацій зазначає, що встановлення жовтого рівня не передбачає автоматичного відкладення початку або припинення заходу: концерт може розпочатися або продовжитися за умови, що організатор забезпечив безпеку (укриття, маршрути евакуації тощо). Пункт 8.3 рекомендує надавати можливість повторного входу за раніше придбаним квитком у разі поновлення події, але підкреслює, що самостійне залишення відвідувачем заходу під час жовтого рівня не є підставою для автоматичного повернення вартості квитка.

Якщо червоний рівень загрози встановлено до початку заходу, він не розпочинається; якщо тривога оголошена під час концерту, організатор припиняє проведення та інформує про перехід до укриття. Розділ VIII рекомендацій Мінкульту визначає варіанти подальших дій: відновлення після зниження загрози, перенесення на іншу дату, заміна квитка за згодою відвідувача або скасування події з повідомленням про порядок і строки повернення коштів.

Порядок повернення квитків також регулюється Інструкцією з ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах (наказ № 452 від 7 липня 1999 року), яка передбачає право відвідувачів на повернення квитків у разі скасування, перенесення або зміни заходу. Мінкульт рекомендує, щоб при перенесенні організатор забезпечував можливість використання раніше придбаного квитка на нову дату, якщо це дозволяє квиткова система; якщо покупець не бажає або не може відвідати перенесену подію, питання повернення вирішується відповідно до законодавства та умов придбання квитка.

Форс-мажорні обставини теж не дають автоматичного звільнення організатора від обовʼязку повернути кошти. Стаття 617 Цивільного кодексу України допускає звільнення від відповідальності за порушення зобовʼязань через непереборну силу, але це не скасовує окремого зобовʼязання повернути оплату за ненадану послугу; кожен випадок потребує оцінки конкретних обставин і умов договору.

Судова практика показує різні підходи до стягнення коштів і додаткових виплат. Так, 4 червня 2026 року Франківський районний суд Львова у справі № 465/11366/25 задовольнив позов покупчині двох квитків, придбаних 30 вересня 2021 року через Concert.ua на концерт гурту Måneskin, який мав відбутися 7 березня 2022 року, але не відбувся через початок повномасштабної війни. Номінальна вартість квитків становила 3 998 гривень, загальна оплата з послугами оператора — 4 357,42 грн. Суд розірвав договір, постановив повернути номінальну вартість квитків, присудив інфляційні втрати, 3% річних та компенсовану моральну шкоду; загальна сума стягнення солідарно з організатора ТОВ «Карбомакс» та квиткового оператора ТОВ «ШСП-2» склала 11 688,08 грн. Суд першої інстанції зокрема поклав відповідальність на оператора, оскільки відповідачі не надали доказів руху коштів.

Інший приклад — рішення Соломʼянського районного суду Києва у справі № 760/4183/21 від 22 грудня 2025 року. Жінка придбала 6 жовтня 2020 року два квитки на концерт Олі Полякової, який мав відбутися 26 жовтня 2020 року; номінальна вартість двох квитків — 3 198 грн, разом із сервісним збором — 3 358 грн. Концерт перенесли на 26 жовтня 2021 року, покупчиня 30 жовтня 2020 року вимагала повернення 3 198 грн, але грошей не отримала. Суд погодив нарахування пені за прострочення згідно з частиною пʼятою статті 10 Закону «Про захист прав споживачів» (3% вартості послуги за кожен день у визначених випадках), але зменшив розмір неустойки згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України як непропорційну розміру збитків. В остаточному рішенні стягнуто 6 396 грн; суд відмовив у вимозі про додаткове визнання договору розірваним, порахувавши, що покупчиня вже реалізувала право на односторонню відмову направленням вимоги про повернення.

Отже, якщо відвідувач самостійно залишив захід під час жовтого рівня повітряної тривоги, це саме по собі не створює автоматичного права на повернення грошей. У випадку скасування або перенесення заходу покупець може вимагати повернення коштів відповідно до законодавства, а якщо організатор чи оператор відмовляються повертати гроші, спір може бути вирішено судом, який залежно від обставин може стягнути не лише номінальну вартість квитка, але й інші компенсації.