Київ
$ 45.54USD
€ 50.95EUR
UARU
$ 45.54USD
€ 50.95EUR
ГоловнеПолітикаЕкономікаСуспільствоПодіїСвітРегіониТехнологіїНаукаАвтоСпортЗдоров’яШоу-бізнесІнвестиціїІнше
Київ
Шоу-бізнес

«Ілюзія тихої ночі»: як створити документальний фільм такої складності

Kinowar
«Ілюзія тихої ночі»: як створити документальний фільм такої складності

Документальний фільм, знятий 40 кінооператорами та більш ніж 300 людьми в різних куточках України протягом однієї ночі – як таке можливо створити, особливо зараз, під час повномасштабного вторгнення? Ми звернулися з цим запитанням до режисерки картини «Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних та продюсерки Дарʼї Захарової.

Як виникла ідея створення цього документального фільму?

Ольга Черних, режисерка: Разом із мисткинею Мариною Бродовською ми задумали зробити доволі концептуальний фільм, який був би одночасно і мистецьким актом і зліпком часу, який би запрошував сотні людей доєднатись до його створення та поділитись своїм життя. Саме ідея однієї ночі дозволила нам створити справжнє відчуття паралельності життів, показати багатогранну реальність сьогодення, як живе Україна, як вона бореться, як дихає. Дякую кожному і кожній, хто відгукнувся на наш заклик і став частиною цього колективного досвіду та поділився з нами своїм життям.  

«Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних

Як ви збирали матеріали по різним регіонам?

Ольга Черних: Ми оголосили загальнонаціональний опен-колл, в якому запросили людей доєднатись до створення фільму через документацію своєї ночі. Розробили механізм збору матеріалу, короткий, але детальний гайд для людей, як знімати і як надсилати нам матеріал, а далі була повна свобода у людей що, де і кого знімати тієї ночі.

Крім звичайних людей в нас працювала велика професійна команда операторів – 42 людини і 10 звукорежисерів, які знімали в різних локаціях: на хлібозаводі, на Запоріжсталі, на метеостанції, на маяку, в пологовому будинку, на вокзалах, в лікарнях, в стаб пункті та на позиціях, в різних містах від півночі до півдня і від сходу до заходу України. Попередньо в нас була довга підготовка кожної з цих локацій, багато годин обговорення, як і що там знімати, які потенційні сцени можуть виникнуть і як на них реагувати. Майже всі оператори знімали на одну і ту саму модель камери з схожим набором лінз і всі мали розуміння стилістики зйомки.

Також ми звернулись до багатьох військових підрозділів, до прес-офіцерів, до наших колег кінематографістів, хто зараз знаходиться у війську. І отримали десятки годин матеріалу від них. 

Як створити такий фільм в одному стилі, адже всі регіони різні і мають багато особливостей?

Ольга Черних: Насправді, в мене була ідея отримати максимально різний матеріал від операторів із опен-колу, щоб працювати із контрастом споглядання за країною, красивими, виваженими кадрами і POV людей, їх щирими історіями, які ми спостерігаємо в безпосередній близькості до героїв. 

І такий підхід спрацював, саме через наявність різного матеріалу фільм зібрався.

Як витримати терміни, щоб продакшн не розтягнувся на роки?

Дарʼя Захарова, продюсерка фільму: У нас була крайдата, коли фільм мав бути готовий. Фільм був створений на замовлення Суспільне Медіа, і ми мали його віддати до кінця року. Ми мали 7 місяців на створення всього фільму. 2 місяці на продакшн, 1 ніч на зйомку, 3 місяці на монтаж і перегляд матеріалу, 1 місяць на роботу зі звуком, 1 місяць на узгодження всього з усіма людьми, які приймали рішення. З одного боку, це добре – мати дедлайн. З іншого боку – це майже рекордно короткі терміни для створення фільму, які впливають на багато рішень.

«Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних

Як донести ідею до великої кількості людей таким чином, щоб всі робили необхідні для фільму речі?

Ольга Черних: В нас була ретельна підготовка, як творча так і технічна. Багато говорили про сцени фільму, про його загальну ідею, про емоції та стани, які хочеться передати і те, як їх можливо зафіксувати. В цілому до процесу створення фільму долучилось дуже багато талановитих людей, найкращі оператори та звукорежисери країни. А на етапі постпродакшену так само в нас була чудова команда, яка розуміла характер і природу фільму.

Що стосується саме опен-колу, все було доволі просто – ми підготували чіткі, зрозумілі вимоги до зйомки, і їх було не багато, щоб люди не відчували складнощів та не боялись взяти участь. І дали людям свободу творчості. В цьому і була головна задумка – отримати щирі, чесні та емоційні моменти.

Я розуміла важливу річ: щоб зробити кіно про одну ніч мені потрібно дуже багато матеріалу. Тому разом з командою ми намагались залучити максимальну кількість людей по процесу, а перед кожним із операторів стояла задача відзняти мінімум 3 години за ніч, а краще більше.

«Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних

Що було найскладнішим в організації процесу?

Дарʼя Захарова: Ми дуже хотіли отримати кадри з пустого непрацюючого аеропорту, як символ зупиненого життя під час військового часу, але, на жаль, нам не надали доступ у цю ніч до жодного. Було не просто отримати дозволи на роботу 40 операторів + 10 звукооператорів по всій Україні під час комендантської години. Ці дозволи беруться в кожній окремій Обласній Адміністрації і в кожній з них окремі вимоги до документів і причин роботи під час комендантської. Було дуже багато бюрократичної роботи з документами та дозволами. Ми дуже довго отримували доступ до маяку, але в решті-решт нам вдалося, і оператор виїхав в останній момент в Одеському напрямку. Під час планування проєкту було важко прийняти рішення, взяти додатковий місяць на підготовку чи на монтаж, врешті-решт взяли його на монтаж і це було правильно.

Чи не було відчаю на етапі монтажу?

Ольга Черних: Звісно був, і це, певно, нормально. Монтаж – завжди болісний процес із своїми драмами та хвилями підйому, зневіри, інсайтами та натхненням. Ми працювали в класній команді разом із моєю співавторкою ідеї Мариною Бродовською та режисерками монтажу – Мариною Майковською та Кашею Бонецькою.

Який відсоток матеріалу увійшов в фінальну картину?

Ольга Черних: Ми отримали приблизно 270 годин матеріалу, а фінальна версія фільму 70 хвилин (це менше, ніж пів відсотка – ред.).

Які найважливіші висновки для наступних робіт?

Ольга Черних: Мене, як режисерку, приваблюють складні, радикальні, нові задачі, тому в наступних проектах хочется цікавих викликів. Певно, які ми самі собі будемо ставити.

35 найкращих українських фільмів за 35 років Незалежності

Підтримайте нашу редакцію:

Монобаза

Інші опції

Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:

Підтримайте Україну:

Джерело: Kinowar