«Інших установ у нас немає»: пасічники просять зберегти Інститут бджільництва

Можлива реорганізація Інституту бджільництва імені П. І. Прокоповича викликала занепокоєння серед представників галузі. Президія НААН пропонує приєднати установу до Інституту продовольчих ресурсів як структурний підрозділ без окремої юридичної особи. Пасічники побоюються, що разом із самостійністю можуть послабитися спеціалізовані дослідження. Про це повідомляє з посиланням на .

За постановою НААН, Інститут віднесли до групи Г за результатами державної атестації МОН. Документ передбачає звернення до міністерства, щоб воно внесло на розгляд Кабінету Міністрів проєкт акта про реорганізацію. Припинити Інститут як юридичну особу та передати його землю, майно, права й зобов’язання правонаступнику можна буде за погодженням із Кабміном.

Отже, йдеться про процедуру, яку ще має розглянути уряд. Представники Інституту, Спілки пасічників України та Гільдії медоварів виступають за збереження установи як окремої юридичної особи. У зверненні до народного депутата Ігоря Марчука вони заявили, що майбутній правонаступник може не охопити всі напрями роботи центру.

Інститут займається селекцією та генетикою бджіл, питаннями їхнього здоров’я, хвороб і шкідників, аналізом меду й інших продуктів бджільництва. наголошує, що науковий супровід галузі потребує вузькопрофільної експертизи:

«Це єдина наукова установа, яка здійснює науковий супровід у галузі бджільництва. Інших установ у нас немає».

Серед завдань на майбутнє Гриньов назвав дослідження бджолозапилення та створення атласу пилкових зерен України. Бджоли важливі не лише для виробництва меду: вони запилюють сільськогосподарські й дикорослі рослини та підтримують біорізноманіття.

Володимир Ялпачик, доктор технічних наук, професор Таврійського державного агротехнологічного університету та співзасновник ТД , також вважає важливим не втратити доступність фахових досліджень:

«Тому важливо, щоб НААН чітко пояснила, які функції Інститут збереже і хто гарантуватиме їхню безперервність».

Ялпачик говорить, що Інститут мав експертну функцію щодо визначення походження бджіл, однак не знає, чи вона нині працює. Водночас він критично оцінює те, наскільки діяльність установи помітна для пасічників, і вважає, що зміни мають зробити її кориснішою для галузі. Серед проблем він називає віск, пестициди, квоти на мед і довіру до профільної науки.

Підписанти звернення просять переглянути результати атестації, зберегти Інститут як окрему юридичну особу, забезпечити виплату зарплат і розробити національну програму розвитку бджільництва. Документ підписали виконувач обов’язків директора Інституту Володимир Постоєнко, Сергій Гриньов і голова Гільдії медоварів Василь Барабаш.